Текст песни Тарас Григорович Шевченко - Гайдамаки. ч.15
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
|
Поїхали... А Черкаси Палають, палають. Байдуже, ніхто й не гляне, Сміються та лають Кляту шляхту. Хто балака, Хто кобзаря слуха. А Залізняк попереду Нашорошив уха; Їде собі, люльку курить, Нікому ні слова. А за ним німий Ярема. Зелена діброва, І темний гай, і Дніпр дужий, І високі гори, Небо, зорі, добро, люде І лютеє горе — Все пропало, все! Нічого Не знає, не бачить, Як убитий. Тяжко йому, Тяжко, а не плаче. Ні, не плаче: змія люта, Жадна випиває Його сльози, давить душу, Серце роздирає. «Ой ви сльози, дрібні сльози! Ви змиєте горе; Змийте його... тяжко! Нудно! І синього моря, І Дніпра, щоб вилить люте, І Дніпра не стане. Занапастить хіба душу? Оксано, Оксано! Де ти, де ти? Подивися, Моя ти єдина, Подивися на Ярему. Де ти? Може, гине, Може, тяжко клене долю, Клене, умирає, Або в пана у кайданах У склепу конає. Може, згадує Ярему, Згадує Вільшану. Кличе його: «Серце моє, Обніми Оксану! Обнімемось, мій соколе! Навіки зомлієм. Нехай ляхи згнущаються, — Не почуєм...» Віє, Віє вітер з-за Лиману, Гне тополю в полі — І дівчина похилиться, Куди гне недоля. Посумує, пожуриться. Забуде... і може... У жупані сама пані, А лях... Боже, Боже! Карай пеклом мою душу, Вилий муки море, Розбий кару надо мною, Та не таким горем Карай серце: розірветься, Хоч би було камень. Доле моя! серце моє! Оксано, Оксано! Де ти ділася, поділась?» І хлинули сльози; Дрібні-дрібні полилися. Де вони взялися! А Залізняк гайдамакам Каже опинитись: «У ліс, хлопці! вже світає, І коні пристали: Попасемо». І тихенько У лісі сховались. Смотрите также:
Все тексты Тарас Григорович Шевченко >>> |
|
Let's go ... And Cherkasy
Palau , Palau .
It does not matter , no one see,
Laugh and abused
Damn gentry. Who Balak
Who kobzar hearing.
And ahead of Iron
Nashoroshyv ear ;
Goes itself, pipe smoke,
No one word.
And after him dumb Yarema.
Green oak ,
And the dark woods, and the Dnieper strong,
And the high mountains,
The sky, the stars, the good men
And the fierce grief -
All is lost , everything! nothing
Do not know , do not see
How to kill . Heavily him
Seriously , not crying.
No, do not cry : a fierce snake ,
greedy Drink
His tears , crushes the soul
The heart rending .
"Oh you tears , small tears!
You wash away the mountain;
Rinse it ... seriously ! Boring !
And the blue sea,
And the Dnieper to pour fierce ,
Dnieper and will not.
Soul unless the soul ?
Oksana, Oksana !
Where are you, where are you? Look
You are my only one
Look at Yarema.
Where are you? Maybe dies,
Maybe hard maple fate
Maple, dies ,
Or a master in chains
In the crypt Kona .
Maybe that says Yarema,
Says Vilshana .
He calls it " my heart ,
Let's embrace Oksana !
Obnimemos my Falcons !
Forever zomliyem .
Let Poles zhnuschayutsya -
Not hear ... " Breathe ,
The wind goeth toward from the estuary,
Oppression poplar in a field -
And she pohylytsya ,
Where oppression distress .
Posumuye , pozhurytsya .
Forget ... and can ...
In Skins she Ladies,
A Pole ... O God !
Correct hell my soul
Pour flour sea
Break punishment upon me,
But not so heartbroken
Correct heart: burst ,
At least it was stone.
Dole mine! my heart !
Oksana, Oksana !
Where are you dilasya , go away ? "
And the tears gushed ;
Small , small overflowed .
Where did they come from !
And Iron Haydamaky
Find themselves says :
"In the woods, guys! already dawning ,
And the horses landed :
Popasemo . " And quietly
Hidden in the forest .
