Текст песни KOVALERO - Не відпускай
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
|
KOVALERO – Не відпускай Ти віриш в неї, і її шукаєш, Прозору як джерело, з якого пити хочеш, Ти все життя, бачивши те дно, Сам собі шепочеш я найду, і все одно, Але ніби забув, про те, що в тебе це було, І нібито холодний вітер подув, Забравши його, Взявши під своє крило, Туди за горизонт, де так холодно, Насправді все не так, коли все як у казці, Коли ти навіть забуваєш, що таке щастя, Відпускаєш силою, роблячи їй біль, Не знаєш, що з тобою, ногами підіймаєш пил, А потім починаєш думати, що наробив, Та може бути пізно, бо ти її убив… Бережи кохання, міцно тримаючи, Зережи це серце, гаряче та палаюче, І не відпускай, його не відпускай, Ніжно до себе, до себе пригортай… І ось ти сам, і твої мрії, В пустій кімнаті просто мовчати, дивлячись на зорі, Просити в ночі, щоб розповіла, Сотні таємниць, аби не нила душа… І цими ночами, стирати свою пам’ять, Робити вигляд, ніби на серці ожеледь, Вбиваючи себе, тютюновим димом, Думаючи знову, про війну з часом, Списавши не один зошит трьома словами, Які все одно, не зможуть зупинити цю драму, Не намагайся розбити ланцюг кохання, Немає не одного утікшого в’язня, Ти упав мовчиш, пропали сили щоб піднятись, Якби назад час, та все скінчилось, Залишився лиш ти, і то уже не той, І навіть тих зірок, уже не видно за пітьмою, Лише тоді, згадаєш ти ті почуття, І зробиш все, аби не втратити кохання… Бережи кохання, міцно тримаючи, Зережи це серце, гаряче та палаюче, І не відпускай, його не відпускай, Ніжно до себе, до себе пригортай… Бережи кохання, міцно тримаючи, Зережи це серце, гаряче та палаюче, І не відпускай, його не відпускай, Ніжно до себе, до себе пригортай… Смотрите также:
Все тексты KOVALERO >>> |
|
KOVALERO - Не отпускай
Ты веришь в нее, и ее ищешь,
Прозрачную как источник, из которого пить хочешь,
Ты всю жизнь, видя то дно,
Сам себе шепчешь я найду, и все равно,
Но будто забыл о том, что у тебя это было,
И якобы холодный ветер подул,
Забрав его,
Взяв под свое крыло,
Туда за горизонт, где так холодно,
На самом деле все не так, когда все как в сказке,
Когда ты даже забываешь, что такое счастье,
Отпускаешь силой, делая ей боль,
Не знаешь, что с тобой, ногами поднимаешь пыль,
А потом начинаешь думать, что наделал,
И может быть поздно, ты ее убил ...
Береги любовь, крепко держа,
Зережы это сердце, горячее и горящее,
И не отпускай, его отпускай,
Нежно к себе, к себе прижимаю ...
И вот ты сам, и твои мечты,
В пустой комнате просто молчать, глядя на звезды,
Просить ночью, чтобы рассказала,
Сотни тайн, чтобы не ныла душа ...
И этими ночами, стирать свою память,
Делать вид, будто на сердце гололед,
Убивая себя, табачным дымом,
Думая снова, о войне с тем,
Списав не один тетрадь тремя словами,
Которые все равно не смогут остановить эту драму,
Не пытайся разбить цепь любви,
Нет и не одного Сбежав узника,
Ты упал молчишь, пропали силы чтобы подняться,
Если бы назад время, и все кончилось,
Остался лишь ты, и то уже не тот,
И даже тех звезд, уже не видно за тьмой,
Только тогда, вспомнишь ты те чувства,
Сделай все, чтобы не потерять любовь ...
Береги любовь, крепко держа,
Зережы это сердце, горячее и горящее,
И не отпускай, его отпускай,
Нежно к себе, к себе прижимаю ...
Береги любовь, крепко держа,
Зережы это сердце, горячее и горящее,
И не отпускай, его отпускай,
Нежно к себе, к себе прижимаю ...
