Текст песни Алена Al.kaida feat. OGM - Минуле
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
|
[Алена Al.kaida] Не випадково ця розмова зафіксована знову. Ким ми були тоді і ким ми є на ділі й на слові. Серед цих клонів. Повіяло дитинством минуле. Ми розминулись. Зів’яли чи розквітли між вулиць. З ким я цілуюсь, кому дарую теплий голос? Беру своє, і можливо цураюсь чужого. Чи я навіюю комусь, чи сама під впливом Нестримних течій часу, що так невпинно плинуть? І цей же клин клином, вчора, сьогодні, далі… Когось везуть колеса, а хтось крутить педалі. І серед днів недавніх, ще тліючі бажання Завтра розмиє вода, не вперше, не востаннє. Я передам естафету, всі докори сумління, Погляну в очі тим, кому дарувала уклін я І піду далі, настав час плисти за буйки. Минуле… Хай залишиться саме таким. А там, в осінній далі хтось, чи когось Заблукавшого поміж мостами пробирають каплі рос, Що падуть з небес, намалюють давній час. І хай минуле – попіл, та вогонь не погас. А там, в осінній далі хтось, чи когось Заблукавшого поміж мостами пробирають каплі рос, Що падуть з небес, намалюють давній час. І хай минуле – попіл, та вогонь не погас. [OGM] Ностальгія - не завада сподіванням і мріям. Різні місця рідних міст спогади навіюють так про приємні події, про дитинство і юність, і про великі надії... Назад вже не повернутись. Нам не змінити минуле, не вийде з цього щось путнє- приходить досвід і віра, тому й існує майбутнє! І основне мабуть - вловити суть, бути присутнім в цю мить, не то осудять за розтрату шансів судді. Ніби й не трутні, ніби й працюємо тут, ні? В свої найкращі моменти, в час повної фігні. Бачимо дальні вогні та пам'ятаємо тепло рідного дому. Попри втому не жаліємось нікому. Знову помилки вчать нас, як жити нам дальше: де доброзичливість, де замасковані пащі. На цьому проміжку з минулого в майбуття хтось десь загубиться, та з кимось проживемо життя. [Алена Al.kaida] А там, в осінній далі хтось, чи когось Заблукавшого поміж мостами пробирають каплі рос, Що падуть з небес, намалюють давній час. І хай минуле – попіл, та вогонь не погас. А там, в осінній далі хтось, чи когось Заблукавшого поміж мостами пробирають каплі рос, Що падуть з небес, намалюють давній час. І хай минуле – попіл, та вогонь не погас. |
|
[Алена Al.kaida]
Не случайно этот разговор зафиксирована снова.
Кем мы были тогда и кем мы на самом деле и в словах.
Среди этих клонов. Повеяло детством прошлое.
Мы разминулись. Завяли или расцвели между улиц.
С кем я целуюсь, кому дарю теплый голос?
Беру свое, и возможно чуждаюсь чужого.
Или я внушают кому-то или же под влиянием
Неудержимых течений времени, так неустанно текут?
И этот же клин клином, вчера, сегодня, дальше ...
Кого везут колеса, а кто-то крутит педали.
И среди дней недавних, еще тлеющие желание
Завтра размоет вода, не первый, не последний.
Я передам эстафету, все угрызения совести,
Посмотрю в глаза тем, кому дарила поклон я
И пойду дальше, пора плыть за буйки.
Прошлое ... Пусть останется именно таким.
А там, в осенний дальше кто-то, или кого-то
Заблудившиеся между мостами пробирают капли рос,
Что падают с небес, нарисуют давнее время.
И пусть прошлое - пепел, и огонь не погас.
А там, в осенний дальше кто-то, или кого-то
Заблудившиеся между мостами пробирают капли рос,
Что падают с небес, нарисуют давнее время.
И пусть прошлое - пепел, и огонь не погас.
[OGM]
Ностальгия - не помеха ожиданиям и мечтам.
Различные места родных городов воспоминания навевают
так о приятных событиях, о детстве и юности,
и о больших надеждах ... Назад уже не вернуться.
Нам не изменить прошлое, не выйдет из этого что-то путне-
приходит опыт и вера, поэтому и существует будущее!
И главное пожалуй - уловить суть, присутствовать
в этот момент, не может осудят за растрату шансов судьи.
Как будто не трутни, что и работаем здесь, нет?
В свои лучшие моменты, во время полной фигни.
Видим дальние огни и помним тепло родного дома.
Несмотря усталости не жалуемся никому.
Опять ошибки учат нас, как жить нам дальше:
где доброжелательность, где замаскированные пасти.
На этом промежутке из прошлого в будущее
кто-то где потеряется, и с кем проживем жизнь.
[Алена Al.kaida]
А там, в осенний дальше кто-то, или кого-то
Заблудившиеся между мостами пробирают капли рос,
Что падают с небес, нарисуют давнее время.
И пусть прошлое - пепел, и огонь не погас.
А там, в осенний дальше кто-то, или кого-то
Заблудившиеся между мостами пробирают капли рос,
Что падают с небес, нарисуют давнее время.
И пусть прошлое - пепел, и огонь не погас.
