Текст песни Льоша Естет та МС Майк - Небо
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
|
Знаєш, вже рік пройшов. Альбом ще не готовий. І ось ми знову разом перед мікрофон. Ранок, тому і трохи сонні Альбом невідомий від невідомих Швидко змінилось. Тпере нові знайомі А старі знайомі тепер не знайомі. А колись клялись, лед не на крові. А у розвідку ідти тепер не готові. Я мовчав не тому, що рвані рани. Просто закривши очі втрапляєш в нірвану. Так і є. Так воно і є. А чутливі листи пишуться за день. Ми усі застрягли. Хтось в собі. Хтось в минулому. Хтось в іншій людині. Важко змінити щось у цьому світі. І тільки небо знає, що далі робити. Давай назвем трек "Небо". Давай назвем трек "Небо". Ніби як колись. Згадай ті перші треки. Як-небудь. Або назвем як-небудь. Яка різниця, чи розв'яже хтось словесний ребус. Трек "Небо". Давай назвем трек "Небо". Ніби як колись. Згадай ті перші треки. Як-небудь. Або назвем як-небудь. Яка різниця, чи розв'яже хтось словесний ребус. Назвем як-небудь або назвем як-небудь. Мене ти не забудь, благаю, білий лебідь. Ми знову разом. Як і колись. А пам'ятаєш друже як ми клялись. На аркуші паперу, простому клаптику бумаги. Писали вічні вірші. Так ми не гріші. Вічні вірші в душі Залишені в ментальній словесній простоті. Ще рік по тому не розумів всю силу цього слова. Старі знайомі вже не знайомі, Коли вдивляєшся в життя на числовому фоні. Ці перепони ми перплюнем аж на раз. Сьогодні знову разом Льоша, Міша і Тарас. Чого вартують усі ці строки, Якщо катують усі ці роки. Щоб не призвести себе до забуття. Я скажу в голос: "Читаєм вічні вірші. Шукаєм сенс буття." Смотрите также:
Все тексты Льоша Естет та МС Майк >>> |
|
Знаешь, уже год прошел. Альбом еще не готов.
И вот мы снова вместе перед микрофон.
Утро, поэтому и немного сонные
Альбом неизвестен от неизвестных
Быстро изменилось. Тпер новые знакомые
А старые знакомые теперь не знакомы.
А когда клялись, лед не в крови.
А в разведку идты теперь не готовы.
Я молчал не потому, что рваные раны.
Просто закрыв глаза попадают в нирвану.
Так и есть. Так оно и есть.
А чувствительные письма пишутся в день.
Мы все застряли. Кто-то в себе.
Кто-то в прошлом. Кто-то в другом человеке.
Трудно изменить что-то в этом мире.
И только небо знает, что дальше делать.
Давай назовем трек «Небо». Давай назовем трек «Небо».
Вроде как прежде. Вспомни те первые треки.
Как-нибудь. Или назовем как-нибудь.
Какая разница, решит кто-то словесный ребус.
Трек «Небо». Давай назовем трек «Небо».
Вроде как прежде. Вспомни те первые треки.
Как-нибудь. Или назовем как-нибудь.
Какая разница, решит кто-то словесный ребус.
Назовем как-нибудь или назовем как-нибудь.
Меня ты не забудь, умоляю, белый лебедь.
Мы снова вместе. Как и прежде.
А помнишь друг как мы клялись.
На листе бумаги, простом клочке бумаги.
Писали вечные стихи.
Так мы не грешите.
Вечные стихи в душе
Оставленные в ментальной словесной простоте.
Еще год спустя не понимал всю силу этого слова.
Старые знакомые уже знакомы,
Когда всматриваешься в жизни на числовом фоне.
Эти преграды мы перплюнем аж на раз.
Сегодня снова вместе Леша, Миша и Тарас.
Чего стоят все эти сроки,
Если пытают все эти годы.
Чтобы не привести себя в забвение.
Я скажу вслух: "Читаем вечные стихи. Ищем смысл бытия."
