Текст песни Людмила Кравченко - Романс - Я не сказала так
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
|
День відшумів і вечора рука Лягла на тихі стомлені дороги. Мене далекий спогад обпіка, Що хочу я забути до знемоги… …Вночі ясніли зоряні вогні, А може твої очі нам світили. Я не сказала - так, сказала - ні, Тоді сказати « так» було несила. А за плечима весни і літа, Літає вже в повітрі павутиння. Спливає час, а в серці пустота, З минулого лиш погляд, мов проміння. Вертає пам'ять зоряні вогні, І відчуваю знов тепло долоні. Я мусила тоді сказати «ні», Та серце все тримаєш у полоні. Порозлітались промені доріг – Це доля свій малює візерунок. Тебе вона веде на мій поріг, Віддати хоче, мов святий дарунок. Цілунком обпалив мої уста, Торкнув губами зморшку біля ока. А ти все той, і згинули літа, Це ти, жаданий мій, і ти мій спокій. Так, ти все той, моя любов свята, Це ти, моє кохання, ти мій спокій. Смотрите также:Все тексты Людмила Кравченко >>> |
|
День отшумел и вечера рука
Легла на тихие утомленные дороги.
Меня далекое воспоминание обжег,
Что хочу забыть до изнеможения ...
... Ночью светились звездные огни,
А может твои глаза нам светили.
Я не сказала - да, сказала - нет,
Тогда сказать «да» было не под силу.
А за плечами весны и лета,
Летает уже в воздухе паутина.
Проходит время, а в сердце пустота,
С прошлого лишь взгляд, как лучи.
Возвращает память звездные огни,
И чувствую вновь тепло ладони.
Я должна была тогда сказать «нет»,
И сердце все держишь в плену.
Разлетелись лучи дорог -
Это судьба свой рисует узор.
Тебя она ведет на мой порог,
Отдать хочет, как святой дар.
Поцелуем обжег мои уста,
Тронул губами морщинку у глаза.
А ты все тот и сгинули лета,
Ты, желанный мой, и ты мой покой.
Да, ты все тот, моя любовь праздники,
Это ты, моя любовь, ты мой покой.
