Текст песни Ромс - Останнiй подарунок
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
|
Не забувай того, що було нехай навіть, вік мене. Як можеш ти залишити, те що було між нами. Згадуй хоч іноді, цій долі злій на зло. Якщо писатимеш листа, розкажи між рядками. Як згадуєш про мене, як торкаєшся губами. До моїх щік неголених, що найменше тиждень. Пробач, що був сліпим. Пробач, що йшов я за плітками. За злими тими язиками, що привели до тиші. Іншим разом уже заражений сказом. Навіки виснажений екстазом. Який ковтав раз за разом.. Отруєний газом. Із невеликим сарказмом. Сприймаю чергову поразку, як дитячу доказку... Та тільки не сьогодні, ти чудово виглядаєш. Та у твоїй весільній сукні є маленька підказка. Що ти виходиш заміж зараз, що виходу немаєш. Та поки час ще є. Є... Білих лілій цвіт, декілька божевільних літ. У пам'яті глибокий слід, майбутнє знаю наперід Непередбачуваний світ, дітей щасливих та серід. Від дверей до воріт. На перегін, переліт. Дорога зі школи додому. Почуття розмова, про кохання сильне наше. Згадую знову і знову. Лілії в руках я несу невипадково. Улюблене твоє, те диво біло-кольорове. Це мій останній подарунок, на весілля на твоє. Нехай в серці у твоїм, він топить кригу. Тебе я втратив назавжди, остання літня ніч мине. А завтра, осінь заплете нову інтригу. Я пам'ятаю, ще учора коси заплітав твої. Поцілунки та слів, безмежні коридори. У під'їзді на гітарі, перебори та бої. Пісні мої, лише для тебе для одної. Що зі мною не зрозумію, не збагну. Та квітку білу ту, я уві сні побачив. Кортеж весільний, так швидко тане вдалину. Ти посміхаєшся, та знаю я в душі ти плачеш. Я шукав в лісах, я шукав в річках. Білі лілії в руках, сльози на очах. З берега в небо зірвався білий птах. Це мабудь знак, що відлітаєш ти надовго. Все скінчилося, і ні до чого тут розмови. Відчуття різкого болю, зради та втому. Через годину, другу. Я понесу до твого двору. Твої улюблені ті квіти, королеви флори. Візьми до рук своїх гарячих, те дике біле диво, наче злива. Хай мене топить твій теплий погляд. Так хочу вночi вкрасти, твої чорні очі. Так просто красти, я не питатиму ти хочеш. Усі знайомі, всі гості й подружки твої, як хижаки. Мою фігуру очами сверлять, трепає нерви стервам. Краса із лілій на столі, я їх приніс тобі. І не даремно... Це мій останній подарунок, на весілля на твоє. Нехай в серці у твоїм, він топить кригу. Тебе я втратив назавжди, остання літня ніч мине. А завтра, осінь заплете нову інтригу. А завтра, осінь заплете... А завтра, осінь заплете... А завтра, осінь заплете нову інтригу. А завтра, осінь заплете... А завтра, осінь заплете... А завтра, осінь заплете нову інтригу. Смотрите также:
Все тексты Ромс >>> |
|
Не забывай того, что было
пусть даже возраст меня.
Как можешь ты оставить, то
что было между нами.
Вспоминай хоть иногда, этой судьбы
злой назло.
Если будешь писать письма,
расскажи между строками.
Как вспоминаешь обо мне, как
касаешься губами.
К моим щекам небритых, что
меньше неделю.
Прости, что был слепым.
Прости, что шел я по
сплетнями.
По злыми теми языками,
приведших к тишине.
В другой раз уже
заражен бешенством.
навеки истощен
экстазом.
Который глотал раз за
вместе..
Отравлен газом.
С небольшим сарказмом.
воспринимаю очередную
поражение, как детскую
доказку ...
Но только не сегодня, ты
прекрасно выглядишь.
И в твоей свадебном платье есть
маленькая подсказка.
Что ты выходишь замуж
сейчас, что выхода нет.
Но пока время еще есть. Есть ...
Белых лилий цвет, несколько
безумных лет.
В памяти глубокий след,
будущее знаю наперед
Непредсказуемый мир,
детей счастливых и Серида.
От двери до ворот.
На перегон, перелет.
Дорога из школы домой.
Чувство разговор о
любви сильное наше.
Вспоминаю снова и снова.
Лилии в руках я несу
случайно.
Любимое твое, то чудо
бело-цветное.
Это мой последний
подарок, на свадьбу на
твое.
Пусть в сердце у твоим, он
топит лед.
Тебя я потерял навсегда,
последняя летняя ночь пройдет.
А завтра, осень заплетет
новую интригу.
Я помню, еще вчера косы
заплетал твои.
Поцелуи и слов,
безграничные коридоры.
В подъезде на гитаре,
переборы и бои.
Песни мои, только для тебя
для друга.
Что со мной не пойму,
не пойму.
И цветок белую ту, я во сне
увидел.
Кортеж свадебный, так
быстро тает вдаль.
Ты улыбаешься, и знаю
в душе ты плачешь.
Я искал в лесах, я искал в
реках.
Белые лилии в руках, слезы
на глазах.
С берега в небо сорвался
белая птица.
Это мабудь знак,
улетаешь ты надолго.
Все кончилось, и ни к
чего здесь разговора.
Ощущение резкой боли,
измены и усталость.
Через час, другой.
Я понесу к твоему двору.
Твои любимые те цветы,
королевы флоры.
Возьми в руки своих
горячих, дикому белое
чудо, как ливень.
Пусть меня топит твой
теплый взгляд.
Так хочу ночью украсть,
твои черные глаза.
Так просто воровать, я не
спрашивать ты хочешь.
Все знакомые, все гости и
подружки твои, как хищники.
Мою фигуру глазами
Сверло, трепае нервы
стервам.
Красота с лилий на столе, я их
принес тебе.
И не зря ...
Это мой последний
подарок, на свадьбу на
твое.
Пусть в сердце у твоим, он
топит лед.
Тебя я потерял навсегда,
последняя летняя ночь пройдет.
А завтра, осень заплетет
новую интригу.
А завтра, осень заплетет ...
А завтра, осень заплетет ...
А завтра, осень заплетет
новую интригу.
А завтра, осень заплетет ...
А завтра, осень заплетет ...
А завтра, осень заплетет
новую интригу.
