Текст песни Сергій Жадан - Що вона потім робила
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
|
Що вона потім робила, куди пішла, з хусткою в рукаві й каблучкою на мізинці, коли її темне вікно роз’їдала імла, як іржа роз’їдає старі есмінці? Курила бельгійський тютюн, міцніший, ніж зазвичай. Сварилася з поліцейськими – п’яна і грізна. Любила сухе вино, пила у фаст-фудах чай – індійський, мов океан, чорний, як власна білизна. Й пила за те, що ніхто не зможе її знайти, за те, що проймається спокоєм душі золота матерія. Лежала на теплому спальнику – оголена, мов дроти, тиха, наче вода, сонна, ніби артерія. Що по ній залишилось? Якісь борги, які я поволі сплачував, книги і мапи, якісь випадкові друзі, якісь вороги, яких я насправді не знав, хоч насправді мав би. Лишилися речі в її шухляді, ніби в журбі, календарик із її місячними, щоби я не міг помилитись. Лишилась бритва, яку я врешті забрав собі, і завжди різав обличчя, намагаючись поголитись. Смотрите также:
Все тексты Сергій Жадан >>> |
|
Что она потом делала, куда пошла,
с платком в рукаве и кольцом на мизинце,
когда ее темное окно разъедала мгла,
как ржавчина разъедает старые эсминцы?
Курила бельгийский табак,
крепче, чем обычно.
Ссорилась с полицейскими - пьяная и грозная.
Любила сухое вино, пила в фаст-фудах чай -
индийский, как океан,
черный, как собственная белье.
И пила за то, что никто не сможет ее найти,
за то, что проникается спокойствием
души золота материя.
Лежала на теплом спальнике -
обнаженная, как провода,
тихая, как вода, сонная, что артерия.
По ней осталось? Какие долги,
которые я медленно платил, книги и карты,
какие-то случайные друзья, какие-то враги,
которых я действительно не знал,
хотя на самом деле должен.
Остались вещи в ее ящике, будто в печали,
календарик с ее месячными,
чтобы я не мог ошибиться.
Осталась бритва, которую я наконец забрал себе,
и всегда резал лицо,
пытаясь побриться.
