• А
  • Б
  • В
  • Г
  • Д
  • Е
  • Ж
  • З
  • И
  • К
  • Л
  • М
  • Н
  • О
  • П
  • Р
  • С
  • Т
  • У
  • Ф
  • Х
  • Ц
  • Ч
  • Ш
  • Э
  • Ю
  • Я
  • A
  • B
  • C
  • D
  • E
  • F
  • G
  • H
  • I
  • J
  • K
  • L
  • M
  • N
  • O
  • P
  • Q
  • R
  • S
  • T
  • U
  • V
  • W
  • X
  • Y
  • Z
  • #
  • Текст песни Тарас Григорович Шевченко - Ми вкупочці колись росли

    Просмотров: 5
    0 чел. считают текст песни верным
    0 чел. считают текст песни неверным
    На этой странице находится текст песни Тарас Григорович Шевченко - Ми вкупочці колись росли, а также перевод песни и видео или клип.
    Ми вкупочці колись росли,
    Маленькими собі любились.
    А матері на нас дивились
    Та говорили, що колись
    Одружимо їх. Не вгадали.
    Старі зараннє повмирали,
    А ми малими розійшлись
    Та вже й не сходились ніколи.
    Мене по волі і неволі
    Носило всюди. Принесло
    На старість ледве і додому.
    Веселеє колись село
    Чомусь тепер мені, старому,
    Здавалось темним і німим,
    Таким, як я тепер, старим.
    І бачиться, в селі убогім,
    Мені так бачиться, нічого
    Не виросло і не згнило,
    Таке собі, як і було.
    І яр, і поле, і тополі,
    І над криницею верба.
    Нагнулася, як та журба
    Далеко в самотній неволі.
    Ставок, гребелька, і вітряк
    З-за гаю крилами махає.
    І дуб зелений, мов козак
    Із гаю вийшов та й гуляє
    Попід горою. По горі
    Садочок темний, а в садочку
    Лежать собі у холодочку,
    Мов у Раю, мої старі.
    Хрести дубові посхилялись,
    Слова дощем позамивались...
    І не дощем, і не слова
    Гладесенько Сатурн стирає...
    Нехай з святими спочивають
    Мої старії... — Чи жива
    Ота Оксаночка? — питаю
    У брата тихо я. — Яка?
    — Ота маленька, кучерява,
    Що з нами гралася колись.
    Чого ж ти, брате, зажуривсь?
    — Я не журюсь. Помандрувала
    Ота Оксаночка в поход
    За москалями та й пропала.
    Вернулась, правда, через год,
    Та що з того. З байстрям вернулась,
    Острижена. Було, вночі
    Сидить під тином, мов зозуля,
    Та кукає, або кричить,
    Або тихесенько співає
    Та ніби коси розплітає.
    А потім знов кудись пішла,
    Ніхто не знає, де поділась,
    Занапастилась, одуріла.
    А що за дівчина була,
    Так так що краля! І невбога,
    Та талану Господь не дав... —
    А може, й дав, та хтось украв,
    І одурив святого Бога.

    Смотрите также:

    Все тексты Тарас Григорович Шевченко >>>

    Мы вместе когда-то росли,
    Маленькими себе любили.
    А матери на нас смотрели
    И говорили, что когда-то
    Женит их. Не угадали.
    Старые зараннее умерли,
    А мы малыми разошлись
    И уже не сходились никогда.
    Меня по воле и неволе
    Носило везде. принесло
    Под старость чуть и домой.
    Веселее когда село
    Почему теперь мне, старому,
    Казалось темным и немым,
    Таким, как я теперь, старым.
    И видится, в селе убого,
    Мне так видится, ничего
    Не выросло и не сгнило,
    Такое себе, как и было.
    И овраг, и поле, и тополя,
    И над колодцем ива.
    Нагнулась, как и печаль
    Далеко одинокий неволе.
    Ставок, Гребельки, и ветряк
    Из за рощи крыльями машет.
    И дуб зеленый, как казак
    Из рощи вышел и гуляет
    Под горой. по горе
    Садик темный, а в саду
    Лежат себе в тени,
    Как в Раю, мои старые.
    Кресты дубовые склонились,
    Слова дождем позамивались ...
    И не дождем, и не слова
    Сучка Сатурн стирает ...
    Пусть со святыми почивают
    Мои пары старых ... - Жива
    Та Оксаночка? - спрашиваю
    У брата тихо я. - Какая?
    - Та маленькая, кудрявая,
    Что с нами играла прежде.
    Чего же ты, брат, загрустил?
    - Я не мучаюсь. отправилась
    Та Оксаночка в поход
    По москалями и пропала.
    Вернулась, правда, через год,
    И что с того. С младенцем вернулась,
    Остриженная. Было, ночью
    Сидит под забором, как кукушка,
    И кукует, или кричит,
    Или тихо поет
    Да вроде косы расплетает.
    А потом снова ушла,
    Никто не знает, где делась,
    Занапастилась, одурела.
    А что за девушка была,
    Да так что красавица! И невбога,
    И удачи Господь не дал ... -
    А может, и дал, и кто-то украл,
    И обманул святого Бога.

    Опрос: Верный ли текст песни?
    Да Нет