Текст песни Тарас Шевченко - Сон4
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
|
І всі уряд поставали Ніби без’язикі — Анітелень. Цар цвенькає; А диво-цариця, Мов та чапля меж птахами, Скаче, бадьориться. Довгенько вдвох похожали, Мов сичі надуті. Та щось нишком розмовляли — Здалека не чути — О отечестві, здається, Та нових петлицях, Та о муштрах ще новіших!.. А потім цариця Сіла мовчки на дзиґлику. Дивлюсь, цар підходить До найстаршого... та в пику Його як затопить!.. Облизався неборака; Та меншого в пузо — Аж загуло!.. А той собі Ще меншого туза Межи плечі; той меншого, А менший малого, А той дрібних, а дрібнота Уже за порогом Як кинеться по улицях, Та й давай місити Недобитків православних, А ті голосити; Та верещать; та як ревнуть: «Гуля наш батюшка, гуля! Ура!.. ура!.. ура! а-а-а...» Зареготався я, та й годі; /274/ А й мене давнули Таки добре. Перед світом Усе те заснуло, Тіль[ки] де-де православні По углах стогнали Та, стогнучи, за батюшку Господа благали. Сміх і сльози! От пішов я Город озирати. Там ніч, як день. Дивлюся: Палати, палати Понад тихою рікою; А берег ушитий Увесь каменем. Дивуюсь, Мов несамовитий! Як-то воно зробилося З калюжі такої Таке диво?.. Отут крові Пролито людської — І без ножа. По тім боці Твердиня й дзвіниця, Мов та швайка загострена, Аж чудно дивиться. І дзиґарі теленькають. От я повертаюсь — Аж кінь летить, копитами Скелю розбиває! А на коні сидить охляп, У свиті — не свиті, І без шапки. Якимсь листом Голова повита. Кінь басує — от-от річку, От... от... перескочить. А він руку простягає, Мов світ увесь хоче Загарбати. Хто ж це такий? От собі й читаю, Що на скелі наковано: Первому — вторая Таке диво наставила. Тепер же я знаю: Це той первий, що розпинав Нашу Україну, А вторая доканала /275/ Вдову сиротину. Кати! кати! людоїди! Наїлись обоє, Накралися; а що взяли На той світ з собою? Тяжко-тяжко мені стало, Так, мов я читаю Історію України. Стою, замираю... А тим часом тихо, тихо Та сумно співає Щось такеє невидиме: «Із города із Глухова Полки виступали З заступами на лінію, А мене послали На столицю з козаками Наказним гетьманом! О Боже наш милосердий! О царю поганий, Царю проклятий, лукавий, Аспиде неситий! Що ти зробив з козаками? Болота засипав Благородними костями; Поставив столицю На їх трупах катованих! І в темній темниці Мене, вольного гетьмана, Голодом замучив У кайданах. Царю! царю! І Бог не розлучить Нас з тобою. Кайданами Скований зо мною Навік-віки. Тяжко мені Витать над Невою. України далекої, Може, вже немає. Полетів би, подивився, Так Бог не пускає. Може, Москва випалила І Дніпро спустила В синє море, розкопала /276/ Високі могили — Нашу славу. Боже милий, Зжалься, Боже милий». Та й замовкло; дивлюся я: Біла хмара криє Сіре небо. А в тій хмарі Мов звір в гаї виє. То не хмара — біла пташка Хмарою спустилась Над царем тим мусянджовим І заголосила: «І ми сковані з тобою, Людоїде, змію! На Страшному на судищі Ми Бога закриєм Од очей твоїх неситих. Ти нас з України Загнав, голих і голодних, У сніг на чужину Та й порізав; а з шкур наших Собі багряницю Пошив жилами твердими І заклав столицю Смотрите также:
Все тексты Тарас Шевченко >>> |
|
OAO All the I Uryadov postavali
Nіbi bez'yazikі -
Anіtelen. Sam tsvenkaє;
A miracle is the queen,
Czapla between atoms that Ptah,
Downloads, badoritsya.
Dovgenko vdvoh Pokhozhaev,
Mov sichі nadutі.
That schos Nishku rozmovlyali -
Zdaleka not Chuti -
About otechestvі, zdaєtsya,
That novih buttonholes,
That of drill shte novіshih! ..
And the queen potіm
Sіla movchki on dziґliku.
Marvel, CAR pіdhodit
Until naystarshogo ... that in spite
Yogo yak drown! ..
Oblizavsya Neborak;
That Mensch in the belly -
Already spree! .. And that sobі
Sche Mensch ace
Plechі boundaries; that Mensch,
A small Mensch,
And that drіbnih and drіbnota
Already beyond the threshold
Yak throw down the street,
That nd let mіsiti
Nedobitkіv Orthodox,
A Ti golositi;
That squeal; that yak revnut:
"Walk our father, ghoul!
Hurrah! Hurrah! ..! .. Cheers! ah-ah-ah ... "
Zaregotavsya I, that th godі; / 274 /
A second mene davnuli
Still good. Before svіtom
Truncated those fallen asleep,
Tіl [ki] de deux pravoslavnі
On the corners stognali
One stognuchi for priest
Lord Blagaj.
Smіh i slozi! From pіshov I
City ozirati.
There nich, yak day. Marvel:
Chambers,
Hope a gentle rіkoyu;
A stitched Beach
Uves stone. Divuyus,
Mov Nesamovyte!
Yak something vono zrobilosya
W kalyuzhі takoї
TAKE wonder? .. Otut krovі
Shed lyudskoї -
The I without a knife. By tіm botsі
Tverdinya th dzvіnitsya,
Atoms that Schweich zagostrena,
Already wonderful marvel.
The I dziґarі telenkayut.
From what I povertayus -
Already kіn letit, saves
Skel rozbivaє!
And konі sidit ohlyap,
In svitі - not svitі,
The I hatless. Yakims sheet
Povit head.
Kіn basuє - from on-rіchku,
... From ... jump.
A vіn prostyagaє hand,
MOU's World uves Hoca
Zagarbati. Hto end of Taqiy?
From sobі th read,
Scho on skelі Nakovana:
First - second
TAKE pointed the miracle.
Now I know:
End of that first scho rozpinav
Our up Ukraine,
A second dokanali / 275 /
Sirotin widow.
Katie! Katie! lyudoїdi!
Naїlis oboє,
Nakralisya; and took scho
On the z's World thee?
Hard-Meni was hard,
So, I read the MOU
Іstorіyu Ukraine.
I stand up, froze ...
And Tim hour softly, softly
That PRSPs spіvaє
Schos takeє invisible:
"Іz city іz Glukhova
Shelves vistupali
W took over lіnіyu,
A mene sent
On the capital s Cossacks
Nakaznym hetman!
About our God of Mercy!
About the king of trash,
King of curses, evil,
Asp nesity!
Scho minute zrobiv s Cossacks?
Marshes zasipav
Noble bones;
Putting the capital
On їh corpses katovanih!
I in temnіy temnitsі
Me, Knowing Hetman,
Torturing hunger
In Kaidanow. The king! the king!
God is not the I Rozluch
We are with You. Kaidanow
Stiffness LP me
Navіk-vіki. Hard Meni
Hover over the Neva.
Ukraine dalekoї,
Mauger, Vzhe Absent.
Poletіv bi podivivsya,
So God does not puskaє.
Mauger, Moscow vipalila
The I pulled the Dnipro
In sinє sea rozkopala / 276 /
Visokі mogili -
Our glory. God Mily,
Zzhalsya God Mily. "
That th zamovklo; I marvel:
Bila Hmara kriє
Sіre sky. A tіy hmarі
Mov zvіr in gaї viє.
That does not Hmara - Bila bird
Hmary down
Over the king Tim musyandzhovim
The I wailed:
"I mi skovanі with You,
Lyudoїde, zmіyu!
On scared at sudischі
Mi God zakriєm
Aude eyes tvoїh nesitih.
T h us Ukraine
Drove, Golijov hungry i,
In snіg on Chuzhinov
That th porіzav; AZ of our skins
Sobі scarlet
Tailoring solid conductors
The I slayed the capitals
