Текст песни Тимчасовий Рай - Не втрачай
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
|
Ти пив її на пристрасті настояну, Вона тобі була, неначе з мирту І вечір-свідок зорями озброєний, Виводив вам на стінах тіні-титри, Вона лилась на губи, так коктейлево, Як молоко із маминих грудей, Торкалась віями сусідського аж дерева Втікала, наче протяг із дверей. Ти пив, як сон без вдоху і без видиху, Шукав у віршах її слова віщого, І бинтував душі своєї вивихи, Коли вона молилася на іншого… Коли кілометри в очах, Через міста їй кричав, Ніби не існує той час, Чуєш, мене не втрачай! Коли кілометри в очах, Через міста їй кричав, Ніби не існує той час, Чуєш, мене не втрачай! Ти пив її, так сліпо і не знав межі, Ґвалтуючи всі нерви до істерики, Чекав, коли підкажуть за вікном дощі В якій будівлі та живе містерія. Ти бачив посмішку її на дні, І люди говорили, що не шкода нам, В порожній кухні, ти, як на війні, Благав, щоб завітала «Непрохана»! Допив її і викинув, як сміття, Душа не вимагає вже більшого, А серце досі просить вороття, Вона ж давно вже молиться на іншого… Смотрите также:Все тексты Тимчасовий Рай >>> |
|
You drank it on passion passion,
She was like a myrtle to you
And the evening witness is armed with the stars,
Shaded your captions on the walls,
She was pouring on her lips, so cocktail,
Like milk from mom's breasts,
It touched the eyelashes of the neighbor up to the tree
She ran away as if out of the door.
You drank like a dream without breath and without exhalation,
Seeking in her poems the words of the Lord,
And he bandaged his soul with his dislocation,
When she prayed for another ...
When miles in the eye,
Through the cities she shouted,
As if there was no time,
Listen, don't lose me!
When miles in the eye,
Through the cities she shouted,
As if there was no time,
Listen, don't lose me!
You drank it so blindly and didn't know the limits,
By raping all the nerves for hysterics,
Waited for the rain to be shown outside
In which building and mystery lives.
You saw her smile at the bottom,
And people said we were not sorry,
In an empty kitchen, you're like in a war,
He begged to be invited by "Uninvited"!
Drinking it and throwing it like garbage,
The soul no longer requires more,
And the heart is still asking for a gate,
She has long been praying for another ...
