Текст песни Борис Олійник - Інвектива-2
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
|
Борис Олійник. Інвектива-2 У шабаші свавільної свободи, Під'юджувані із суфлерських буд, Ми, наче зомбі, не спитавши броду, Пустились в блуд. Заблукані в глухім чортополосі, З похмілля так і не збагнули суть: Що то ж не ми йдемо, сліпі та босі, А нас ведуть. Мов пішаки залаштункових ігрищ, Не згледілись, як просвистіли все: Від Батьківщини — до імен і прізвищ, — А нас несе, Немов човна без весел і правила, У темний вир трагедій морових, Де нас чекає доля оніміла Рабів нових. І покіль ви, такі свідомі й ситі, Годовані із нетутешніх блюд, Шукаєте нам корінь у санскриті, Нас в корінь б'ють! І, заки всує плачете по слову На всіх майданах і на всі лади, — Свої ж поганці українську мову Здають в латинь. А ми йдемо за вами навздогінці. І, як не вимрем, дійдемо таки В Європу. Але вже — не українці, А хохлаки. І наймуть нас гуманні чужоземи Водить ослів на ранній променад. Самі ж зведуть на нашім чорноземі Новий Багдад. І якось ми, стужившись по домівці, Повернемось, і нам розкаже гід, Що тут колись жили, пак, українці... — А є хоч слід? — Та от... схолов і слід. І ми восплащемо талановито, Зазвичай поминаючи дідів, Що нас ізнов за наше жито бито, Що нам обрали не таких вождів, Що винні всі, а ми — і на крупину, Бо тихі, як осінніх падолист. Що коли б нас вчергове не купили, Хіба б ми учергове продались?! Та інородців вилаєм належно, Що й досі, кляті, не перевелись, І не дають нам спати в незалежній, І норовлять, щоб ми їм продались. І Україні, неспалим-купині, Поклянемося при святі дари, Що коли б нас вчергове не купили, Ми б вас, маман, їй-бо, не продали. Смотрите также:Все тексты Борис Олійник >>> |
|
Boris Oliynyk. Invective-2
In the coven of arbitrary freedom,
Swift Buddha swings,
We are like zombies,
without asking for a ford,
Indulged in fornication.
Lost in a deaf thorn,
From the hangover did not understand the essence:
What are we not going for,
blind and barefoot,
And we are led.
Like a pawn of a backyard playground,
Did not look,
how they all whistled:
From Motherland - to Names, -
And it bears us,
Like a boat with no oars and rules,
In the dark swirl of tragedies of the sea,
Where fate awaits us
Slaves of the new.
And as long as you,
so conscious and fed up,
Made from non-comforting dishes,
Are you looking for a root in Sanskrit,
We are being hit at the root!
And, if he eliminates crying by the word
On all squares and on all frets, -
His tongues are the Ukrainian language
Let for Rent in Latin.
And we follow you on the trail.
And, if we do not die out,
let's do it
To Europe.
But no longer Ukrainians,
And Khokhlaki.
And humane aliens will hire us
Leads donkeys at the early boardwalk.
Themselves will be built on our black earth
New Baghdad.
And somehow we,
studying at home,
Let's go back,
and the guide will tell us
What is here once
lived, yet, Ukrainians ...
- But is there any trace?
- But ... the schools and the trail.
And we will cry out with talent,
Usually remembering my grandfathers,
What about us again for our rye,
For not choosing such leaders,
What everyone is to blame
and we - and on a grain,
Because they are as quiet as the fallen autumn.
What if they didn't buy us another,
Would we have sold out again ?!
And we bring out foreigners properly,
What the hell still haven't been translated,
And they don't let us sleep in an independent,
And they are trying to sell ourselves to them.
And Ukraine, the unburnt-blackberry,
We swear on the holiday of gifts,
What if they didn't buy us another,
We would not sell you, maman, for her, because.
