Текст песни Величне століття - В потоці істини всі ми однаково голі
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
Визнай, Сулеймане, світ – тільки міраж. Повітря, яким дихаєш, земля, по якій ходиш, Вода, яку п'єш, вогонь, у якому гориш, – як мариво. Вони не вічні. Визнай, хто б не занурився в це мариво, неодмінно колись прокинеться. Навіть сам султан. В потоці істини всі ми однаково голі, в садах світу немає аромату сталості. Тому рани на твоєму тілі лише розквітлі троянди. О, душа, ти бачила цей світ як на долоні. Як Ферідун, я об’їхав весь світ, з кінця в кінець. Як Рустем, я вирвав кігті страху, ти це знаєш. Сьогодні з вершини величі я пускаю стріли куди захочу, тримаючи в руках лук, який називається імперією. Відпущені мої роки я проведу, як великий Олександр Македонський. Я правлю світом, як Соломон, коли він сидів на троні. Але де їхні трони, корони, і царства. Зникли як опале листя, бо час смерті неминучий. Визнай Сулеймане, світ – це міраж. Повітря, яким дихаєш , земля якою ходиш, вода, яку п'єш, Вогонь, у якому гориш, – як мариво. Вони не вічні. Султан чи не султан, яка різниця. В потоці істини всі ми однаково голі.
Смотрите также:
Все тексты Величне століття >>> |
|
Признай, Сулейман, мир - только мираж. Воздух, которым дышишь, земля, по которой ходишь, Вода, которую пьешь, огонь, в котором горишь, - как Мариво. Они не вечны. Признай, кто бы ни погрузился в это Мариво, непременно когда проснется. Даже сам султан. В потоке истины все мы одинаково голые, в садах мира нет аромата устойчивости. Поэтому раны на твоем теле только цветущие розы. О, душа, ты видела этот мир как на ладони. Как Феридун я объехал весь мир, из конца в конец. Как Рустем, я вырвал когти страха, ты это знаешь. Сегодня с вершины величия я пускаю стрелы куда захочу, держа в руках лук, который называется империей. Отпущены мои годы я проведу, как великий Александр Македонский. Я правлю миром, как Соломон, когда он сидел на троне. Но где их троны, короны, и царства. Исчезли как опавшие листья, потому что время смерти неизбежен. Признай Сулейман, мир - это мираж. Воздух, которым дышишь, земля которой ходишь, вода, которую пьешь, Огонь, в котором горишь, - как Мариво. Они не вечны. Султан ли султан, какая разница. В потоке истины все мы одинаково голые.
