Текст песни Вихід Був - Тіні
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
|
Тіні блукають по містах місяць згубив себе в зірках листя готове до зими падай, скоро впадемо й ми. Червоніла з кожним днем земля надії марні й світ став полем бою не залишить після себе слід дитина, яку порвало навпіл у колисці її життя тепер осіннє листя Що падає до долу, а потім відлітає до неба, та навіть неба більше тут немає лиш дим, крізь нього душі не літають лунає сміх навколо, вони блукають. Тіні блукають по містах місяць згубив себе в зірках листя готове до зими падай, скоро впадемо й ми. Не встигли діти світ побачити їх вже немає, їх батько захищав колись, тепер він теж блукає У паралельних вимірах там де немає світла там тільки запах смерті його розносить вітер. Так важко бути одному, так страшно заблукати а ще страшніше усвідомлювати всі ці втрати немає посмішок, обіймів і хороших слів все чорне, моторошне з нас ніхто так не хотів. Молилися усім Богам - вони не чули, кричали діти, та про них, як і про всіх забули На цих руїнах не збудує ворог своє місто їм тіні не дадуть, ці душі тут навічно. Тіні блукають по містах місяць згубив себе в зірках листя готове до зими падай, скоро впадемо й ми. |
|
Shadows roam the cities
the moon lost itself in the stars
leaves ready for winter
fall, we will fall soon.
The earth turned red every day
hopes are vain and the world
became a battlefield will not leave a mark
a child torn in half in a cradle
her life is now autumn leaves
That falls to the bottom and then flies away
to the sky, and even the sky is no longer here
only smoke, souls do not fly through it
laughter is heard around, they wander.
Shadows roam the cities
the moon lost itself in the stars
leaves ready for winter
fall, we will fall soon.
The children did not have time to see the world, they are no more, their father once defended them, now he also wanders
In parallel measurements where there is no light
there only the smell of death is carried by the wind.
It's so hard to be alone, so scary to get lost
and even more frightening to realize all these losses
no smiles, hugs and kind words
all black, scary none of us wanted so much.
They prayed to all the Gods - they did not hear,
the children shouted, but they, like everyone else, were forgotten
The enemy will not build his city on these ruins
they will not be given shadows, these souls are here forever.
Shadows roam the cities
the moon lost itself in the stars
leaves ready for winter
fall, we will fall soon.
