Текст песни Вікторія Дикобраз - Моладасць
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
|
Скільки б ти не зривалася з мосту пташкою, мосту, що мав тебе вести кудись угору, якщо вірити досвідам – зриватися буде не важко, рівно допоки досвід не схопить за горло. А доти не слухай, плетися в кварталах стежкою, викручуйся, що б не казали батьківські спомини. Куди нам до їх обережності з кров'ю киплячою й легенями, збитими віршами безтолковими. Там кличем червневим вокзали чекають в темряві, стійко несуть свою варту, немов наплічники з чимось важливим. Припливами і відпливами потяги ріжуть станції й стягують шкіру. Тільки для тебе триває твій двадцять другий переліком міст і спрагою повертатися до кожного з них, аби перевірити вулиці на пружність під кедами й смак придорожніх яблук. *** Наші страхи народилися в тій же країні, у них бо і мова спільна – щось розуміємо. бачиш, від подиху в дзеркалі білим інеєм проступають послання від янголів Сахаліну. #Семантика_ Смотрите также:
Все тексты Вікторія Дикобраз >>> |
|
No matter how much you jump off the bridge like a bird,
the bridge that was supposed to lead you somewhere up,
if you believe the experience - it will not be difficult to break,
just until the experience grabs you by the throat.
And until then do not listen, to wander in quarters a path,
dodge whatever your father's memories say.
Where do we go to their caution with boiling blood
and lungs, beaten down by meaningless verses.
There's a June call to the stations waiting in the dark,
steadily carry their guard like backpacks
with something important. Tides
trains cut stations and tighten the skin.
Only for you does your twenty-second last
a list of cities and a thirst to return
to each of them to check the streets
on elasticity under sneakers and taste of roadside apples.
***
Our fears were born in the same country,
because they have a common language - we understand something.
you see, from breathing in the mirror white frost
messages from the angels of Sakhalin appear.
#Semantics_
