Текст песни fYsher - Так Хотів Стати Актором
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
|
Я так хотів стати актором, Проте велике бажання пропало, мовби Великий пиріжок- з тарілки великих людей, Які довго не їли й чимось схожі на свиней. Ой, про шо я говорю? Які там тарілки? Але не в тім річ, інше розкажу залюбки. О так, я хотів просто стати актором, Однак на розі двох вулиць зустрів я знайому. Вона покліпала очима й наполовину посміхнулась, А я впізнав ці сині очі і хотів вже розвернутись, Тікати і бігти, кричати й не тільки Подалі від сонця, подалі від світу, щоб ніхто не знайшов, а особливо вона- Дівчина-Осінь, вбивча краса. Але чомусь я зупинився і посміхнувся в відповідь. На сині очі я дивився і відчував у знайому біль. Але чомусь я підійшов і тихо пошепки промовив: "Привіт, краса. Привіт, любов." Але чомусь я не відмовив... Я так хотів стати актором, Зніматись в серіалах і бути героєм, Жити в Голівуді й кататись в лімузинах, Білих і довгих, наче з ризини. Але не моя це доля- бути актором, Тікати від фанатів і стати героєм. Я вже і забув про що мав розповісти. Слухайте, згадав вже, розкажу залюбки. Я хотів розповісти про парк і осінь, Про жовте листя і холодні дощі, Про те, як памятаєм ми і досі, Які сни снились нам уночі. Двох вулиць на розі ти мені посміхулась. Зжалось моє серце, і я розвернувся. Хотів тікати і бігти, кричати й не тільки Подалі від сонця, подалі від світу, Щоб ніхто не знайшов, о особливо ти- Дівчина-Осінь, ворог Весни. Але чомусь я зупинився і посміхнувся в відповідь. На сині очі я дивився і відчував у знайому біль. Але чомусь я підійшов і тихо пошепки промовив: "Привіт, краса. Привіт, любов." Але чомусь я не відмовив На пропозицію зустрітись в парку, де гарне жовте листя, Де в перший раз ми обіймались, в коханні щирому зізнались. Я так хотів стати великим актором, Зніматись з Джолі й творити історію, Але ти прийшла і відбрала мою долю, Забрала бажання і знищила мрію. Смотрите также:Все тексты fYsher >>> |
|
Я так хотел стать актером,
Однако большое желание пропало, словно
Большой пирижок- с тарелки великих людей,
Долго не ели и чем-то похожи на свиней.
Ой, про что я говорю? Там тарелки?
Но не в том дело, другое расскажу с удовольствием.
О да, я хотел просто стать актером,
Однако на углу двух улиц встретил я знакомую.
Она поморгала глазами и наполовину улыбнулась,
А я узнал эти синие глаза и хотел уже развернуться,
Бежать и бежать, кричать и не только
Подальше от солнца, подальше от мира,
чтобы никто не нашел, а особенно она-
Девушка-Осень, убийственная красота.
Но почему-то я остановился и улыбнулся в ответ.
На синие глаза я смотрел и чувствовал в знакомую боль.
Но почему-то я подошел и тихо шепотом сказал:
"Привет, красота. Привет, любовь." Но почему-то я не отказал ...
Я так хотел стать актером,
Сниматься в сериалах и быть героем,
Жить в Голливуде и кататься в лимузинах,
Белых и длинных, как с Ризино.
Но не мое это рок- быть актером,
Бежать от фанатов и стать героем.
Я уже и забыл о чем должен был рассказать.
Слушайте, вспомнил уже, расскажу с удовольствием.
Я хотел рассказать о парке и осень,
Об желтые листья и холодные дожди,
О том, как помним мы до сих пор,
Какие сны снились нам ночью.
Двух улиц в углу ты мне посмихулась.
Сжалось мое сердце, и я развернулся.
Хотел бежать и бежать, кричать и не только
Подальше от солнца, подальше от мира,
Чтобы никто не нашел, в особенности ти-
Девушка-Осень, враг Весны.
Но почему-то я остановился и улыбнулся в ответ.
На синие глаза я смотрел и чувствовал в знакомую боль.
Но почему-то я подошел и тихо шепотом сказал:
"Привет, красота. Привет, любовь." Но почему-то я не отказал
На предложение встретиться в парке, где хорошее желтые листья,
Где в первый раз мы обнимались, в любви истинном признались.
Я так хотел стать великим актером,
Сниматься с Джоли и творить историю,
Но ты пришла и видбрала мою судьбу,
Забрала желание и уничтожила мечту.
