Текст песни Дмитро Павличко - Коли ми йшли удвох з тобою
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
|
Коли ми йшли удвох з тобою Вузькою стежкою по полю, Я гладив золоте колосся, Як гладить милому волосся Щаслива, ніжна наречена... А ти ішла поперед мене, Моя струнка, солодка згубо,— І я помітив, як ти грубо Топтала колоски пшениці, Що нахилились до землиці. Немов траву безплідну, дику Топтала і не чула крику Тих колосочків. Без оглядки Ти йшла собі, а в мене — згадки Про те, як на чужому полі Збирав я нишком колосочки В поділ дитячої сорочки. О, я хотів тобі сказати, Що те колоссячко вусате — То невсипущий труд мозільний, То молодим калач весільний, То для дітей пахуча булка, То хліб, що матінка-гуцулка З долівки вчила піднімати, Як батька в руку, цілувати; Та я змовчав. Я йшов покірно, Бо я любив тебе надмірно, Але мені тоді здалося, Що то не золоте колосся, Що то любов мою безмежну Стоптали так необережно. Смотрите также:Все тексты Дмитро Павличко >>> |
|
When we went with you two
A narrow path along the field,
I was stroking the golden ears,
How to stroke cute hair
Happy, gentle bride ...
And you came before me,
My slender, sweet tooth, -
And I noticed how rude you were
Trampling wheat ears,
Leaning toward the ground.
Like a barren grass, wild
She trampled and did not hear a shout
Those pieces. Without looking back
You went to yourself, and I have memories
About how on a foreign field
I was collecting strands of thread
In the division of a baby shirt.
Oh, I wanted to tell you
What a whisker mustache -
It is the unbending work of the callous,
That young wedding cake,
This is a fragrant bun for children,
That bread is the mother-hutsulka
She learned to lift from the bottom,
As a father in the hand, kiss;
But I was silent. I went humbly,
Because I loved you immensely,
But then it seemed to me
Not that golden ears,
What is my infinite love
They stopped so carelessly.
