Текст песни Акімов Віталій - Одинокий смуток
На этой странице находится текст песни Акімов Віталій - Одинокий смуток, а также перевод песни и видео или клип.
|
Звідкись сутінки смуток збирають І складають у постіль доволі. Він як пух тополиний, злітає Та засліплює очі до болю. І защемлює змучену душу, І знесилює руки і волю. В ніч зі смутком іти чомусь мушу, Так тягне і веде за собою. І немає ні ночі, ні днини, Щоб не спала зі смутком, не їла, Щоб не мала на серці провини: - Не сказала чи недолюбила... Знову вітер шугає в хмаринах І гасає в калюжах глибоких. Дощові розмітаю краплини І запитую себе: - Допоки? Та допоки лягатиме смуток В моє ліжко, на сонні повіки? Хочу смуток згубити, забути, Залишитись без нього навіки. Хай би сонце в душі гріло знову, Промінцями би сяяли очі. Хай би слухала зоряну мову В прохолодні чаруючі ночі. Хай як смуток – то легкий, прозорий. Хай як сум – то лише на хвилину. Хай приходять сумління докори, То ж потроху, а не без зупину. |
Откуда сумерки грусть собирают
И составляют в постель довольно.
Он как пух тополиный, взлетает
И ослепляет глаза к боли.
И защемлюе измученную душу,
И обессиливает руки и волю.
В ночь с грустью идти-то должен,
Так тянет и ведет за собой.
И нет ни ночи, ни дня,
Чтобы не спала с грустью, не ела,
Чтобы не было на сердце вины:
- не сказала или недолюбила ...
Опять ветер носится в облаках
И носится в лужах глубоких.
Дождевые разметают капли
И спрашиваю себя: - Пока?
И пока ложиться грусть
В мою кровать, на сонные веки?
Хочу грусть потерять, забыть,
Остаться без него навсегда.
Как бы солнце в душе грело снова,
Лучами бы сияли глаза.
Как бы слушала звездную язык
В прохладные чарующие ночи.
Как бы грусть - то легкий, прозрачный.
Как бы печаль - то только на минуту.
Пусть приходят совести упреки,
Так понемногу, а не без остановки.