Текст песни Альона Al.kaida - Під ногами
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
|
"Плюс на мінус дає плюс" вже цієї весни. "Під ногами" Обійстя. Реп немов з дерев опале листя. Мій маєток, тин і пес, проте ти його не бійся. Маєш двіж. Я нині без. Злим язикам на противіс я Проти течії на зріст, ти проти вітру просто висцяв. Друже. На очах розвалена країна Як же там її У у, їбать, наївна. Не згребеш до купи, хтось продасть, а хтось не купить, Скоро вибори в районі, блядь, голосуй за Лупана. Настане дупа нам, мінус сто років тому. Я за вікном бачу дощі, а бомж у калюжі тонув. Хто тут що винен кому, заплаче іще чиясь мати. Шукаючи до смерті, хто ж то тут є винуватий. Кому там брат ти? Кайдани і грати. Сам собі цар і бог, сам собі каратель. Під мишку шпатель, будуєм безхмарне майбутнє. Тривога, трутні! Не вийде із цього щось путнє.. Маленькі будні. Зашевелимось у грудні. Між обмальованих стін чути, як човга підошва. Під капюшоном очі, бо від виду аж тошно. Во дайош, ну! Не схоже на щасливий ранок, Залита кров’ю земля під ногами. І тут і там ми, нам дядя з екрану віщав, Про те, що недавно, ми встали з колін, рабами з міщан. Без коліщат, їдуть вперед автоп’ятки. Поки не цілиш в урну поруч не буде порядку. Давай-но взятку. У тебе ж немає своїх. І потяг майбутнього твій повільно зійшов з колії. Що там наїв? Чого накопила держава? Лягаю спати, маю з одягу Єви піжаму. Я обіймаю пустоту, продай нам Боже повітря. Скільки відміряв, стільки й проживу, повір, я. І моя воля, мій безкінечний реверанс, В такій позиції (вдих) уже не перший раз. А взагалі все як зазвичай.. І я балакаю суржиком. На палю їх, напалюй і тягни до вістря, Поки всі мірялись, у кого там довша, блядь, піська. Поки стояли, примірявши глотку в мікрофон. Один дірявий, а інший штопаний… |
|
"Плюс на минус дает плюс" уже этой весной.
"Под ногами"
Подворья.
Рэп как с деревьев опавшие листья.
Мое имение, забор и собака, однако ты его не бойся.
Должен движ. Я сейчас без. Злым языкам на противис я
Против течения роста, ты против ветра просто висцяв.
Друг. На глазах развалена страна
Как же там ее в в, бать, наивная.
НЕ сгребешь вместе, кто-то продаст, а кто не купит,
Скоро выборы в районе, блядь, голосуй за Лупана.
Наступит задница нам, минус сто лет назад.
Я за окном вижу дожди, а бомж в луже тонул.
Кто здесь что должен всем заплачет еще чья-то мать.
Ища смерти, кто-то здесь есть виноват.
Кому там брат ты? Кандалы и играть.
Сам себе царь и бог, сам себе каратель.
Под мышку шпатель, строит светлое будущее.
Тревога, трутни! Не получится из этого что-то путное ..
Маленькие будни. Зашевелимось в декабре.
Между обрисованы стен слышать, как човга подошва.
Под капюшоном глаза, потому что от вида вплоть тошно.
Во даешь, ну! Не похоже на счастливое утро,
Залита кровью земля под ногами.
И здесь и там мы, нам дядя с экрана вещал,
О том, что недавно, мы встали с колен, рабами из мещан.
Без колесиков, едут вперед автопьяткы.
Пока не цилиш в урну рядом не будет порядка.
Давай взятку. У тебя же нет своих.
И поезд будущего твой медленно сошел с рельсов.
Что там наив? Чего накопила государство?
Ложусь спать, есть из одежды Евы пижаму.
Я обнимаю пустоту, продай нам Бог воздуха.
Сколько отмерил, столько и проживу, поверь, я.
И моя воля, мой бесконечный реверанс,
В такой позиции (вдох) уже не первый раз.
А вообще все как обычно .. И я болтаю суржике.
На кол их, напалюй и тащи к острию,
Пока все мерялись, у кого там длиннее, блядь, писька.
Пока стояли, примерив глотку в микрофон.
Один дырявый, а другой штопаных ...
