Текст песни Анатолій Мокренко - Фронтовики
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
Ми з тобою давно ще на фронті В боях подружились. Сухарі і патрони в окопах Ділили не раз. В клекотаннях так наливались Відвагою жили, Був для, як знамено, Був для, як знамено, Вітчизни священний наказ! А роки, як розсідлані коні, В тумані червонім летять, Летять, летять... Скільки нас із доріг Не вернулось до отчого дому, Як затихла весною у світі Вогненна гроза, А синів матері виглядають У горі німому, Крає серце пекуча, Крає серце пекуча, Як рана ще й досі сльоза... Сплять солдати в степах Під волошковим небом Європи, А розквітлому щастю Здається, немає кінця. Біля Волги й Дніпра Заросли пшеницями окопи, Тільки в шрамах солдатських, Тільки в шрамах солдатських Лишилася наша печаль... А роки, як розсідлані коні, | В тумані червонім летять, | Летять, летять... Смотрите также:
Все тексты Анатолій Мокренко >>> |
|
Мы с тобой давно еще на фронте
В боях подружились.
Сухари и патроны в окопах
Делили не раз.
В клокотанием так наливались
Отвагой жили,
Был для, как знамя,
Был для, как знамя,
Отечества священный приказ!
А годы, как расседланы лошади,
В тумане красном летят,
Летят, летят ...
Сколько нас с дорог
Не вернулось в отчий дом,
Как затихла весной в мире
Огненная гроза,
Но детей матери выглядят
В горе немом,
Терзает сердце жгучая,
Терзает сердце жгучая,
Как рана до сих пор слеза ...
Спят солдаты в степях
Во васильковый небом Европы,
А расцвели счастью
Кажется, нет конца.
У Волги и Днепра
Заросли пшеницей окопы,
Только в шрамах солдатских,
Только в шрамах солдатских
Осталась наша печаль ...
А годы, как расседланы лошади, |
В тумане красном летят, |
Летят, летят ...