Текст песни Андрій Клименко - Її ангели
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
|
сл. Н. Швадчак І між ними стоїть тьмяний вечір, пустий вокзал їй наївно хочеться, щоб перестав Бог відпускати час в швидкісних вагонах до станцій смерті і вона тримається за рукав адресата своїх фронтових телеграм, обіцяє йому своїх ангелів, щоб він сам не ходив по далеких чужих містах, зберігаючи слово її у конверті він стоїть обіймає її плече. від напруги їх двох знеструмлює і пече, а по коліях човгає хмурий вечір «я тебе ніколи б не відпускав, але небо наше розп’яли вогонь і шквал і кордон роз’ятрений ніби шрам, і ростуть коридори смерті я візьму твоїх ангелів і листи, твої літери впАдуть на втомлені блок пости, будуть нас опікати і берегти: нас всіх точно минатимуть кулі зрозумій, я їду перемогти з нами правда, але здається, ти вже не чуєш мене десь на тому березі смутку» і приходить потяг, реве вокзал, між ними зростають дороги й в порожній зал вона йде опираючись на стіну ні жива, ні мертва він тримається довго того тепла, де лежала вперта її рука, забуває дихати обіцяє подумки все змогти, повернутись з гарячих обійм війни на кордонах країни загоїти вогнепальні рани головне - зберегти її ангелів, щоб вона знов трималась дитинно його рукава у котрийсь привокзальний вечір Смотрите также:
Все тексты Андрій Клименко >>> |
|
next N. Shvadchak
І mіzh them to be a night of darkness,
empty station
He wants to, ceasing
God
start hour in train cars
to death station
I won the sleeve
addressee of his front-line telegrams,
obіtsyaє yomu svoykh angelov, schob win himself
not walking on distant alien places,
zberigayuchi the word її at the envelope
win the shoulder of the shoulder.
See the spirits of the two dwellers and peches,
and by number of chovga му gloomy evening
“I wouldn’t let you know,
ale our sky roz’’ali vogon i flurry
i cordon of roses’s nibi scar,
I grow corridors of death
I see your angels and leaves,
Let’s enter your post unit,
be us opіkati і cherish:
us all surely
zrozumіy, I can overcome
the truth is with us, ale
I don’t feel any sense here on that birch confusion ”
і come pulling, roar station,
among them grow roads to the empty hall
Won yde rely on stіnu
alive, dead
win the trim of that warmth
de lay for the first time a hand,
forgetє dihati
obіtsyaє thoughts all zmogti,
turn around with hot obіym vіyni
on the cordons of the land of igneous wounds
head - zberegti її angelіv,
won the won
znamasya trimming
near the forecourt
