• А
  • Б
  • В
  • Г
  • Д
  • Е
  • Ж
  • З
  • И
  • К
  • Л
  • М
  • Н
  • О
  • П
  • Р
  • С
  • Т
  • У
  • Ф
  • Х
  • Ц
  • Ч
  • Ш
  • Э
  • Ю
  • Я
  • A
  • B
  • C
  • D
  • E
  • F
  • G
  • H
  • I
  • J
  • K
  • L
  • M
  • N
  • O
  • P
  • Q
  • R
  • S
  • T
  • U
  • V
  • W
  • X
  • Y
  • Z
  • #
  • Текст песни Аверсэв - Тры парсючкі

    Просмотров: 1
    0 чел. считают текст песни верным
    0 чел. считают текст песни неверным
    На этой странице находится текст песни Аверсэв - Тры парсючкі, а также перевод песни и видео или клип.
    Жылі-былі на свеце тры парсючкі, тры браты. Звалі іх Ніф-Ніф, Нуф-Нуф і Наф-Наф.
    Усё лета яны куляліся з боку на бок і грэліся на сонейку. Тым часам настала восень.
    – Я зусім змёрз ноччу. Давайце пабудуем хату і будзем у ёй зімаваць, – сказаў Наф-Наф братам.
    – Паспеем яшчэ! Да зімы далёка, – адказалі яны.
    Але з кожным днём рабілася ўсё халадней. І гультаяватыя браты ўзяліся за працу.
    Ніф-Ніф змайстраваў сабе хату з саломы, а Нуф-Нуф – з галля.
    – Хадзем да Наф-Нафа, паглядзім, якую ён пабудаваў сабе хату! – сказаў Нуф-Нуф.
    А Наф-Наф нацягаў камення, намясіў гліны і паціху будаваў сабе дом, у якім можна было схавацца ад ветру, дажджу і марозу. Ён паставіў у доме дубовыя дзверы, каб Воўк з суседняга лесу не мог да яго ўлезці.
    – Што ты будуеш? – здзівіліся Ніф-Ніф і Нуф-Нуф. – Што гэта, хата ці крэпасць?
    – А парсючкова хата і павінна быць крэпасцю! – спакойна адказаў Наф-Наф і заспяваў песеньку:
    – Люты звер мне больш не ў страх,
    Бо мяне бароніць дах!
    – Гэта пра якога ты звера? – спытаўся Нуф-Нуф.
    – Пра Ваўка! – адказаў Наф-Наф.
    – Няма тут ніякіх ваўкоў! – рохкнуў Нуф-Нуф.
    І браты пайшлі гуляць у лес. Яны так крычалі і смяяліся, што разбудзілі Ваўка, які спаў пад сасной.
    – Што за шум? – буркнуў Воўк і паскакаў туды, адкуль ляцела рохканне.
    – Ну якія тут могуць быць ваўкі! – сказаў у гэты час Ніф-Ніф, які ваўкоў бачыў толькі на малюнках.
    І раптам парсючкі ўбачылі Ваўка! У яго быў такі страшны выгляд, што іх хвосцікі задрыжалі.
    Калі Воўк клацнуў зубамі, парсючкі раптам схамянуліся і кінуліся ўцякаць. Яны беглі кожны да сваёй хаткі так, што толькі пяткі блішчалі.
    Ніф-Ніф першы дабег да свайго саламянага будана і ледзьве паспеў зачыніць дзверы. А за дзвярыма чулася дыханне страшнага звера.
    – Адчыняй дзверы! – прарычаў Воўк.
    – Не, – прапішчаў Ніф-Ніф, – не адчыню.
    Тады Воўк падзьмуў, і хатка разляцелася. Але Ніф-Ніф усё ж выкруціўся і пабег. Праз хвіліну ён быў ля дзвярэй Нуф-Нуфа.
    Ледзьве яны паспелі зачыніцца, як пачулі:
    – Цяпер я з’ем вас абодвух!
    Але Воўк стаміўся і вырашыў схітрыць.
    – Я перадумаў! – сказаў ён. – Я пайду дамоў!
    На самай справе Воўк і не думаў сыходзіць. Ён проста адышоў убок.
    Калі парсючкі супакоіліся, Воўк накінуў авечую шкуру і пастукаўся ў хатку.
    – Хто там? – спыталі парсючкі.
    – Гэта я, няшчасная авечка! – прапішчаў Воўк. – Пусціце мяне пераначаваць!
    – Авечку пусцім! – параіліся браты.
    Парсючкі прыадчынілі дзверы, але зноў убачылі Ваўка. Тады яны рэзка зачынілі дзверы і моцна наляглі на іх, каб звер не мог уварвацца.
    Воўк вельмі раззлаваўся:
    – Ну, чакайце ж!
    І пачаў дзьмуць. Хатка захісталася і ўпала. У жаху парсючкі кінуліся бегчы. Ні жывыя ні мёртвыя Ніф-Ніф і Нуф-Нуф падбеглі да хаткі Наф-Нафа. Брат упусціў іх.
    Якраз тады пачуўся стук у дзверы.
    – Ну, трымайцеся! Цяпер я вас з’ем усіх траіх!
    – Паспрабуй! – адказаў Наф-Наф. Ён ведаў, што ім няма чаго баяцца ў мураваным доме. Воўк увабраў паветра колькі мог і дзьмухнуў з усяе сілы! Але ніводзін камень не ссунуўся з месца. Тады Воўк пачаў калаціць у дзверы. Але дзверы таксама не паддаваліся. Тут ён падняў галаву і заўважыў на даху комін.
    – Вось праз комін я і забяруся ў хату! – узрада-
    ваўся Воўк.
    Але як толькі ён пачаў спускацца па коміне, разумны Наф-Наф сцяміў, што да чаго. Ён хуценька падбег да катла, у якім кіпела вада, і скінуў з яго вечка.
    – Сардэчна запрашаем! – сказаў Наф-Наф і падміргнуў братам.
    Чорны, як камінар, Воўк плюхнуўся прама ў самы
    кацёл. З дзікім рыкам ён вылецеў назад на дах, скаціўся па ім на зямлю і кінуўся бегчы.
    З гэтай пары браты пачалі жыць пад адным дахам.

    Смотрите также:

    Все тексты Аверсэв >>>

    Жили-были на свете три поросёнка, три брата. Их звали Ниф-Ниф, Нуф-Нуф и Наф-Наф.

    Всё лето они катались с боку на бок и грелись на солнышке. Тем временем наступила осень.

    «Я совсем замёрз по ночам. Давайте построим дом и перезимуем в нём», — сказал Наф-Наф братьям.

    «Успеем! До зимы ещё далеко», — ответили они.

    Но с каждым днём становилось всё холоднее. И ленивые братья принялись за дело.

    Ниф-Ниф построил себе дом из соломы, а Нуф-Нуф — из прутьев.

    «Пойдём к Наф-Нафу, посмотрим, какой дом он себе построил!» — сказал Нуф-Нуф.

    А Наф-Наф таскал камни, замешивал глину и тихонько строил себе дом, в котором мог укрыться от ветра, дождя и мороза. Он поставил в доме дубовую дверь, чтобы Волк из соседнего леса не мог туда пробраться.
    – Что ты строишь? – удивились Ниф-Ниф и Нуф-Нуф. – Что это, дом или крепость?
    – И домик поросёнка должен быть крепостью! – спокойно ответил Наф-Наф и запел песню:
    – Я больше не боюсь свирепого зверя,
    Ведь крыша меня защищает!
    – О каком звере ты говоришь? – спросил Нуф-Нуф.
    – О Волке! – ответил Наф-Наф.
    – Здесь нет волков! – прохрюкал Нуф-Нуф.
    И братья пошли играть в лес. Они так кричали и смеялись, что разбудили Волка, спавшего под сосной.
    – Что за шум? – прорычал Волк и подскочил туда, откуда доносилось хрюканье.
    – Какие тут могут быть волки! В это время сказал Ниф-Ниф, который видел волков только на картинках.

    И вдруг поросята увидели Волка! Он выглядел таким страшным, что у них задрожали хвосты.
    Когда Волк щёлкнул зубами, поросята внезапно проснулись и бросились бежать. Каждый побежал к своему домику так, что блестели только пятки.
    Ниф-Ниф первым добрался до своей соломенной хижины и едва успел закрыть дверь. А за дверью слышалось дыхание страшного зверя.

    «Открой дверь!» — прорычал Волк.

    «Нет», — пропищал Ниф-Ниф, — «не открою».

    Тогда Волк дунул, и домик разлетелся на части. Но Ниф-Ниф всё же вывернулся и побежал. Через минуту он уже был у двери Нуф-Нуфа.

    Едва они её закрыли, как услышали:

    «Сейчас съем вас обоих!»

    Но Волк устал и решил подшутить. «Я передумал!» — сказал он. «Пойду домой!»
    На самом деле Волк даже не думал уходить. Он просто отошёл в сторону.

    Когда поросята успокоились, Волк накинул овчину и постучал в дом.

    «Кто там?» — спросили поросята.

    «Это я, несчастная овечка!» — пропищал Волк. «Пустите меня переночевать!»

    «Выпустите овечку!» — посоветовали братья.
    Поросята приоткрыли дверь, но снова увидели Волка. Тогда они резко захлопнули дверь и изо всех сил надавили на неё, чтобы зверь не смог пробраться внутрь.
    Волк очень рассердился:
    — Ну, погодите!

    И начал дуть. Дом закачался и рухнул. В ужасе поросята бросились бежать. Ни живые, ни мёртвые, Ниф-Ниф и Нуф-Нуф побежали к дому Наф-Нафа. Брат впустил их.
    В этот момент раздался стук в дверь.
    – Ну, подождите! Сейчас я съем вас всех троих!
    – Попробую! – ответил Наф-Наф. Он знал, что в кирпичном доме им нечего бояться. Волк втянул в себя как можно больше воздуха и дунул изо всех сил! Но ни один камень не сдвинулся с места. Тогда Волк начал колотить в дверь. Но и она не поддавалась. Тут он поднял голову и заметил на крыше дымоход.
    – Вот так я и попаду в дом через дымоход! – обрадовался Волк.
    Но как только он начал спускаться по дымоходу, хитрый Наф-Наф понял, в чём дело. Он быстро подбежал к котлу, в котором кипела вода, и откинул крышку.
    – Добро пожаловать! – сказал Наф-Наф и подмигнул братьям.
    Чёрный, как трубочист, Волк плюхнулся прямо в котёл. С диким ревом он взлетел обратно на крышу, скатился с неё на землю и побежал.
    С этого момента братья стали жить под одной крышей.

    Опрос: Верный ли текст песни?
    Да Нет