Текст песни Кому Вниз - Хустина
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
|
Чи то на те Божа воля? Чи такая її доля? Росла в наймах, виростала, З сиротою покохалась. Неборак, як голуб, з нею, З безталанною своєю, Од зіроньки до зіроньки Сидять собі у вдівоньки. Сидять собі, розмовляють, Пречистої дожидають. Дождалися... З Чигирина По всій славній Україні Заревли великі дзвони, Щоб сідлали хлопці коні, Щоб мечі-шаблі гострили Та збирались на веселля, На веселе погуляння, На кроваве залицяння. У неділеньку та ранесенько Сурми-труби вигравали. В поход, у дорогу славні компанійці До схід сонечка рушали. Випроважала вдова свого сина, Ту єдиную дитину. Випроважала сестра свого брата. А сірому сиротина Випроважала: коня напувала До зірниці із криниці, Виносила збрую — шаблю золотую І рушницю-гаківницю. Випроважала три поля, три милі, Прощалася при долині. /57/ Дарувала шиту шовками хустину, Щоб згадував на чужині. Ой хустино, хустиночко! Мережана, шита. Тілько й слави козацької — Сіделечко вкрити. Вернулася, журилася, На шлях битий дивилася. Квітчалася, прибиралась, Що день Божий сподівалась. А в неділеньку ходила Виглядати на могилу. Мина літо, мина й друге, А на третє линуть Преславнії компанійці В свою Україну. Іде військо, іде й друге, А за третім стиха — Не дивися, безталанна, — Везуть тобі лихо. Везуть труну мальовану, Китайкою криту. А за нею з старшиною Іде в чорній свиті Сам полковник компанійський, Характерник з Січі. За ним ідуть єсаули Та плачуть, ідучи. Несуть пани єсаули Козацькую збрую: Литий панцир порубаний, Шаблю золотую, Три рушниці-гаківниці І три самопали... А на зброї... козацькая Кров позасихала. Ведуть коня вороного, Розбиті копита... А на йому сіделечко, Хустиною вкрите. [Т. Шевченко, Друга половина 1847, Орська кріпость] Смотрите также:
Все тексты Кому Вниз >>> |
|
Chi then on those of God's will?
What is this share?
I grew in hiring, virostala,
I went to orphan.
Neborak, yak blue with her,
3 untapped his
Od zіrki to zіrki
To sit sob u vidvki.
Sit sob, rozmlyulyayut,
Prechistoyo wait.
They waited ... Z Chigirina
By all Ukraine s glorious
Zarevli great dzvoni,
Schob sіdlali lads,
Schob mechs
She was going to have fun
In fun poguljannya
In the bloody zalitsyannya.
U nedіlenku that early
Surmi-trubi wigravali.
In the campaign, on the road Slavnі kompanіytsі
Before sh_d sonechka destroyed.
Viprovažala widow svogo,
Too single ditina.
Viprovazhala sister of his brother.
And to the orphan,
Viprovazhala: horse scare
To zіrnitsі іz crinitsі,
I pick you wine - gold
I rushnitsyu-gakіvnitsyu.
Viprovazhala three fields, three milі,
Goodbye at the valley. / 57 /
Daruvala sew with shovki hustinu,
Schob zgaduvav on strangers.
Oh hustino, hustinochko!
Merezhana, shita.
Tilko glorify Cossack -
Sdelechko vkriti.
Returned, frowned,
On the notions of baty wondered.
Kvitchalas, cleaned up,
Scho was the day of God.
And went to a week
Viglyadati to the grave.
Mina Lito, Mina th friend,
And on a third
Preslavni companies
In its Ukraine.
Idea, friend,
And for the third verse -
Do not be divisive, beztalan, -
Drive toby famously.
Take Trout Malovan,
Kitayku kritu.
And for her s senior
Іде в чорній свиті
Colonel himself kompanіysky
Characteristics with Sich.
Behind him іdut улиаули
That cry, iduchi.
Carry pani єsauli
Kozatska zbryu:
Lithium crusting
Golden gable
Three rushnitsі-gakіvnitsі
І three self-made ...
And on zbro ї ... Cossack
Sheltered the blood.
To lead a black horse,
Rozbit is saving ...
And on youma,
Justin vkrit.
[T. Shevchenko, Druga half 1847,
Orska crispy]
