Текст песни Котовський - Іванку
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
1)Леліяла,пестила до лиця свого сина, Останні копійчини пішли за навчання. Хай виросте учений теж її дитина, Полегшить йому жити лиш праця і знання. 2)Утомлена не спала не раз і до світанку Мережила для сина сорочку-вишиванку, Він вивчив став багатим,у Львові жив розкішно, А потім гратів штати бо тут було вже тісно. Приспів:колишня надіє,Іванку,Іванку, вдягни хоч на свято оту вишиванку, можливо згадаєш тоді Україну. І матір стареньку,яку ти покинув, самотню покинув. Іванку,Іванку вдягни вишиванку. 3)Спочатку писав зрідка про справи,про машини, Тепер вже і не пише часу нема.Діла. Вона ж зібрала знову убогі копійчини І за здоров"я сина молобень найняла. 4)Сини,сини-соколи таких тепер чимало Яких на Україні уже затісно стало, Все найдороще рідне по світу розгубили, Забули і про матір і про батьків могили. Приспів.2р |
|
1) лелеяли, ласкала к лицу своего сына,
Последние копейки пошли за обучение.
Пусть вырастет ученый тоже ее ребенок,
Облегчит ему жить лишь труд и знания.
2) Уставшая не спала не раз и до рассвета
Узором для сына рубашку-вышиванку,
Он изучил стал богатым, во Львове жил роскошно,
А потом решетки штаты потому что здесь было уже тесно.
Припев: бывшая надежда, Ваня, Ваня,
одень хоть на праздник эту вышиванку,
возможно вспомнишь тогда Украина.
И мать старушку, которую ты покинул,
одинокую покинул.
Ваня, Ванюша одень вышиванку.
3) Сначала писал изредка о делах, о машинах,
Теперь уже и не пишет времени нема.Дила.
Она собрала снова убогие копейки
И за здоровье "я сына молобень наняла.
4) Сыновья, сыновья-соколы таких теперь немало
Которых на Украине уже тесно стало,
Все найдороще родной по миру потеряли,
Забыли и о матери и о родителях могилы.
Приспив.2р