Текст песни казочка - Котик та півник
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
|
Був собі котик та півник, і були вони у великій приязні. Котик, було, у скрипочку грає, а півник пісеньки співає. Котик, було, йде їсти добувати, а півник вдома сидить та хати глядить. То котик, було, йдучи наказує: – Ти ж тут нікого не пускай та й сам не виходь, хоч би хто й кликав. – Добре, добре, – каже півник, засуне хату та й сидить, аж поки котик вернеться. Навідала півника лисиця та й надумала його підманити. Підійде під віконце, як котика нема вдома, та й підмовляє: – Ходи, ходи, півнику, до мене, що у мене золота пшениця, медяна водиця. А півник їй: – То-ток, то-ток, не велів коток! Бачить лисиця, що так не бере, прийшла раз уночі, насипала півникові попід вікном золотої пшениці, а сама засіла за кущем. Тільки що котик вийшов по здобич, а півник одсунув кватирку та й виглядає. Бачить: нікого нема, тільки пшеничка попід вікном розсипана. Понадився півник: – Піду-но я трошки поклюю, нікого нема, ніхто мене не зобачить, то й котикові не скаже. Тільки півник за поріг, а лиска за нього та й помчала до своєї хати. А він кричить: Котику-братику, несе мене лиска по каменю-мосту на своєму хвосту. Порятуй мене! Котик поки почув, поки завернувся (далеко був), то вже й опізнився лиску доганяти. Біг-біг, не здогнав, вернувся додому та й плаче, а далі надумався, узяв скрипку та писану кайстру та й пішов до лисиччиної хатки. А в лисиці було штири дочки та їден син. То стара лисиця на влови пішла, а дітям наказала півника глядіти та окріп гріти, щоб ото вже, як вернеться, зарізати його та обпатрити. – Глядіть же, – наказала, – нікого не пускайте. Та й пішла. А котик підійшов під вікно та й заграв, ще й приспівує: Ой у лиски, в лиски новий двір та чотири дочки на вибір, п’ятий синко ще й Пилипко. Вийди, лисе, подивися, чи хороше граю! От найстарша лисичівна не втерпіла та й каже до менших: – Ви тут посидьте, а я піду подивлюсь, що воно там так хороше грає? Тільки що вийшла, а котик її – цок у лобок та в писану кайстру! А сам знов грає: Ой у лиски, в лиски новий двір… і т. д. Не втерпіла й друга лисичівна та й собі вийшла, а він і ту – цок у лобок та в писану кайстру! Так усіх штирох виманив. А синко Пилипко жде-пожде сестричок – не вертаються: – Піду-но, – каже, – позаганяю, а то мати прийде, битиме. Та й вийшов з хати. От котик і його – цок у лобок та в писану кайстру! А потім почепив кайстру на сухій вербі, сам – у хату, знайшов півника, розв’язав, взяли вони удвох усю лисиччину страву поїли, горщика з окропом вивернули, горшки-миски побили, а самі втекли додому. Та вже потім півник довіку слухав котика. Смотрите также:Все тексты казочка >>> |
|
Был себе котик и петушок, и были они в большой дружбе. Котик, было, в скрипку играет, а петушок песенки поет. Котик, было, идет есть добывать, а петушок дома сидит дома смотрит. То котик, было, уходя приказывает:
- Ты здесь никого не пускай и сам не выходи, кто бы и звал.
- Хорошо, хорошо, - говорит петушок, засунет дом и сидит, пока котик вернется.
Посетила петушка лиса и решила его подманить. Подойдет под окошко, как котика нет дома, и подговаривает:
- Иди, иди, петушок, ко мне, что у меня золотая пшеница, медовая водица.
А петушок ей:
- То-ток, то-ток, не велел каток!
Видит лиса, что так не берет, пришла однажды ночью, насыпала петушку под окном золотой пшеницы, а сама засела за кустом. Только что котик вышел за добычей, а петушок отодвинул форточку и выглядит. Видит: никого нет, только пшеничка под окном рассыпана. Понадився петушок:
- Пойду-ка я немножко поклюю, никого нет, никто меня не Зобач, то и котику не скажет.
Только петушок за порог, а лиса за него и помчалась к себе. А он кричит:
Котик-братик,
несет меня лиса
по камню-моста
на своем хвосту.
Спаси меня!
Котик пока услышал, пока завернулся (далеко был), то и опоздавшим лоска догонять. Биг-бежал, не здогнав, вернулся домой и плачет, а дальше почел взял скрипку и написанную кайстру и пошел в лисий домики.
А у лисы было штыри дочери и съеденного сын. То старая лиса на охоту пошла, а детям приказала петушка глядеть и кипяток греть, чтобы вот уже, как вернется, зарезать его и обпатриты.
- Смотрите, - приказала, - никого не пускайте.
И ушла.
А котик подошел к окну и заиграл, еще и напевает:
Ой в лысухи, у лисы новый двор
и четыре дочери на выбор,
пятый Синко еще и Пилипко.
Выйди, лысый, посмотри,
или хорошее играю!
Вот старшая лисичивна НЕ выдержала и говорит меньших:
- Вы здесь посидите, а я пойду посмотрю, что там так хорошо играет?
Только что вышла, а котик ее - цок в лобок и в написанную кайстру! А сам снова играет:
Ой в лысухи, у лисы новый двор ...
и т. д.
НЕ выдержала и вторая лисичивна и тоже вышла, а он и ту - цок в лобок и в написанную кайстру! Так всех штирох выманил. А Синко Пилипко ждет-пождет сестер - не возвращаются:
- Пойду-ка, - говорит, - позаганяйте, а то мать придет, будет бить.
И вышел. Вот котик и его - цок в лобок и в написанную кайстру! А потом повесил кайстру на сухой вербе, сам - в дом, нашел петушка, решил, взяли вдвоем всю лисий блюдо поели, горшка с кипятком вывернули, горшки-миски побили, а сами убежали домой.
И уже потом петушок вечно слушал котика.
