Текст песни Леона Вишневська - Мовчати
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
Знаєш, є такий подих... на зрізі губної помади. Коли ти нею ніжно контур обводиш, коли власні вуста, наче трояндовим маслом гладиш. Груди хвилею піднімаються вгору, пасмо рудого волосся неслухняно падає вниз. Я обожнюю, коли ти так тихо і хрипло говориш, немов під ногами нишком тріскає сухий хмиз. Я ховаю до скриньки дві манірні, зухвалі сережки, які ти нестерпно любиш мені одягати у вуха. А ще, пам'ятаєш.квартиру, в якій ти колись донедавна мешкав? Як забував вимикати у ній світло, яку музику щоночі слухав? Здається, що від спогадів залишились непомітні рештки... Ніби на підвіконнику непритомні від спеки мухи... Засоромлені поцілунками шия та вилиці, відчинені навстіж спраглі на спокій аптеки... А ще пам'ятаєш,нашу улюблену вулицю?Гірчичний будинок з терасою на даху? Дешевий, подріблений в безодні сумки солоний крекер? Пам'ятаєш як важко ти тоді зітхнув, яким приреченим було твоє лице, коли я вкотре цитувала напам'ять Сенеку: "Цезарю багато чого не дозволено саме тому, що йому дозволено все." Смотрите также:
Все тексты Леона Вишневська >>> |
|
You know, there is such a breath ...
on the section of lipstick.
When you gently stroke the outline,
when you have your own lips, as if you were stroking rose oil.
Chest wave rising up,
a strand of red hair falls down unruly.
I love when you talk so softly and raucously,
like under his feet, a dry crackle crackles.
I hide two fancy, cheeky earrings in the box,
which you eagerly love to wear to my ears.
And you remember the apartment you used to live in until recently?
How did you forget to turn off the light that the music listened to every night?
It seems that reminiscent remains of memories ...
As if on a windowsill swooning from the heat of the fly ...
Shamed by kisses on the neck and cheekbones open sideways
thirsty for the pharmacy ...
Do you still remember our favorite street? A mustard house
with a rooftop terrace?
Cheap, salted cracker crushed into abyss bags?
Remember how hard you breathed then,
how doomed your face was,
when I quoted Seneca again:
"Much is not allowed to Caesar precisely because he is allowed everything."