Текст песни Ліна Костенко - Старесенька, іде по тій дорозі
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
|
Старесенька іде по тій дорозі. Як завжди. Як недавно. Як давно. Спинилася. Болять у неї нозі. Було здров'я, де тепер воно? І знов іде... Зникає за деревами... Світанок стежку снігом притрусив. Куди ж ти йдеш? Я жду тебе. Даремно. Горить ліхтар, ніхто не погасив. Моя бабусю, старша моя мамо! Хоч слід, хоч тінь, хоч образ свій залиш! Якими я скажу тобі словами, що ти в мені повік не одболиш! Земля без тебе ні стебла не вродить, і молоді ума не добіжать. Куди ж ти йдеш? Твоя наливка бродить, і насіння у вузликах лежать. Ну, космос, ну, комп'ютер, нуклеїни. А ті казки, те слово, ті сади, і так по крихті, крихті Україна - іде з тобою, Боже мій, куди?! Хоч озирнись! Побудь іще хоч трішки! Вже й час є в тебе, пізно, але є ж. Зверни додому з білої доріжки. Ось наш поріг, хіба не впізнаєш? Ти не заходиш. Кажуть, що ти вмерла. Тоді був травень, а тепер зима. Зайшла б, чи що, хоч сльози мені втерла. А то пішла, й нема тебе, й нема... Старесенька, іде чиясь бабуся, і навіть хтозна, як її ім'я. А я дивлюся у вікно, дивлюся, щоб думати, що, може, то моя Лiна Костенко © [Шагает старенькая по дороге. Как прежде. Как недавно. Как давно. Остановилась. Заболели ноги. Здоровье было. Где теперь оно? Прошла и скрылась... Во дворе ненастно. По снежной тропке из последних сил куда идешь? Я жду тебя. Напрасно. Фонарь горит, никто не погасил. Моя бабуля, старенькая мама! Оставь хоть след, хоть тень, хоть образ свой! Какими я скажу тебе словами, что ты всегда во мне, всегда со мной? Без тебя стебли на земле не всходят, и детям до ума не добежать. Куда идешь? Твоя наливка бродит, и в узелочках семена лежат. Ну, космос, ну, компьютер, нуклеины... Где те сады, те сказки, те слова? Вот так по крохам крошка Украина идёт Бог весть куда, едва жива. Хоть оглянись! Побудь еще немножко! Уж поздно, и пора тебе, но всё ж вернись домой по беленькой дорожке. Вот наш порог, его ты узнаешь? Ты не заходишь. Нет тебя на свете. Тогда у нас был май, теперь — февраль. Зашла б хоть мои слёзы утереть и осталась бы... Но нет тебя. Как жаль! Вот старенькая чья-то там бабуся идёт, не знаю я, как её звать... Смотрю в окошко на неё, дивлюсь я и думаю: «быть может, моя мать»...] Смотрите также:
Все тексты Ліна Костенко >>> |
|
Staresenka іde on tіy dorozі .
Yak zavzhdi . Yak recently . Yak long .
Spina. Bohl had neї nozі .
Bulo zdrov'ya de teper vono ?
I. znov іde ... Znikaє for trees ...
Svitanok stitch snіgom pritrusiv .
Cudi f ti ydesh ? I'm waiting for you. Daremno .
Gorit lіhtar , nіhto not repaid .
My granny , my older mama !
Slіd Hoch , Hoch Shade , Hoch image svіy zalish !
Yakimi I say tobi words,
scho ti meni in povіk not odbolish !
Land without you ni stems not like ,
i do not mind molodі dobіzhat .
Cudi f ti ydesh ? Your cordial roam
i have Nasinnya vuzlikah lie .
Well , space , well, komp'yuter , nukleїni .
A Ti Kazky those word Ti Sadi ,
i so on krihtі , krihtі Ukraine -
іde with You , God, You're Mine , Cudi ?
Hoch ozirnis ! Stay іsche trіshki hoch !
Vzhe th hour є you, pіzno , ale w є .
Zverni Dodoma s bіloї dorіzhki .
Axis of our porіg , hіba not vpіznaєsh ?
Tee zahodish not . Seem scho vmerla minute .
Todі buv Traven , and now winter .
Zayshla b , chi scho , Hoch slozi Meni rubbed .
And then pіshla , th dumb you dumb th ...
Staresenka , іde chiyas granny ,
i navіt htozna yak її User name .
And I wonder at vіkno in wonder at ,
dwellers dumate scho , Mauger , my
Lina Kostenko ©
[ An old step on the road .
As before. As recently . How long ago .
Stopped. Sick leg.
Health was . Where is it ?
Took and hid in the yard ... rainy .
On a snowy trail last effort
Whither goest thou? I 'm waiting for you . Vain.
Lantern lit , nobody repaid .
My grandmother , an old mom !
Leave at least a trace , even a shadow , though his image !
What I will tell you words,
you're always in me , always with me ?
Without you, stems sprout on earth ,
and children to mind not to run .
Where are you going ? Your cordial wanders
and uzelochki seeds lie .
Well , space , well , computer, nucleic ...
Where are the gardens , those stories, those words ?
That's crumbs crumb Ukraine
is God knows where , barely alive .
Even look back ! Stay a little longer !
Too late and time for you , but all
come home to little white track.
Here is our threshold, you know it ?
Do not you come . You're not in the world.
Then we had in May , and now - in February .
B gone even wipe my tears and
would stay ... But without you. What a pity !
That someone out there an old granny
goes, I do not know how to call it ...
I look out the window at her, I marvel
and think, " maybe my mother " ...]
