Текст песни Ліна Костенко - Ти знов прийшла, моя печальна музо...
Просмотров: 3
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
На этой странице находится текст песни Ліна Костенко - Ти знов прийшла, моя печальна музо..., а также перевод песни и видео или клип.
|
Ти знов прийшла, моя печальна музо. Не бійся, як не покладаю рук. Пливе над світом осінь, як медуза, і мокре листя падає на брук. А ти прийшла в легесеньких сандаликах, твій плащик ледь прип'ятий на плечі. О, як ти йшла в таку негоду, здалеку, така одна-однісінька вночі! Ти де була, у Всесвіті чи в Спарті? Яким вікам світилася вві млі? І по якій несповідимій карті знаходиш ти поетів на землі? Ти їм диктуєш долю, а не вірші. Твоє чоло шляхетне і ясне. Поети ж є і кращі, й щасливіші. Спасибі, що ти вибрала мене. Смотрите также:
Все тексты Ліна Костенко >>> |
|
You came again, my sad muse.
Do not be afraid, as I do not lay hands.
Autumn floats over the world like a jellyfish,
and wet leaves fall on the pavement.
And you came in light sandals,
your cloak is barely pressed to your shoulders.
Oh, how you went in such bad weather, from afar,
such one and only at night!
Where have you been, in the universe or in Sparta?
At what age did all the glow shine?
And on what unrecognizable map
do you find poets on earth?
You dictate fate to them, not poems.
Your forehead is noble and clear.
Poets are both better and happier.
Thank you for choosing me.
