Текст песни Льоша Естет та МС Майк - Лірик
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
|
З ручкою в руці. Рими на листі. Ці миті митців написані на листі. Нас три МС, три душі. Придушен голос. Два різних полюси, як полосаті полоси. І досить вже восени дущу. Коли темніє за вікном, вірші пишу. Всі за одного - один за всіх, Але, нажаль, бажання не зриваються з кущів. У дущі дощить. Тому закрит плащем. Хтось колись щось мав. Зараз розбито в щент. Минуле минає. Біль настає пізніше. Люди грішні. Грішні і пишуть вірші. На вічність зчепити очі й залишити все. Лишити сльози. Праноя зростає лише. Залишитись німим. Зовсім таким. Утікти, розійтись на два шляхи Поки бачу тисячу диких пащ за вікном. Поки є кому писати, буду ліриком. З нами світ проходить по дотичній. Вірю у вічні вірші. Друже, нічого не змінилось. Все як раніше. Пишемо вірші, тусуємось на криші. У кожного свої пакети, паркетні піруети, Свої пріорітети. У когось важкий зліт. У кого круте піке до низу. Та щось таке. Ні, не під натиском пролити. Мої думки у сити. Той за прилавком тулить всім фаст-фуд, А та стирає пилюку із полиці. Воу. Навіщо тобі ВУЗ, якщо у робі продавця ти вгруз. Так, ось вам карта. Пакет не треба. А бейджик тобі личить. Запакуй в пакет цього багета. У цій країні, де перспектива злита у корито. Кар'єрний зріст. Так-так. Закатай губу, кобіта. Гадаєш? Мені не прикро, коли дивлюся дико. А то ж бо гарні плани малювали, успішним своє життя вважали. Смотрите также:
Все тексты Льоша Естет та МС Майк >>> |
|
С ручкой в руке. Рифмы на листьях.
Эти мгновения художников написаны на листе.
Нас три МС, три души. Подавлены голос.
Два разных полюса, как полосатые полосы.
И хватит уже осенью дущу.
Когда темнеет за окном, стихи пишу.
Все за одного - один за всех,
Но, к сожалению, желания не срываются из кустов.
В дущи дожди. Поэтому закрытые плащом.
Кто-то когда-то что-то должен. Сейчас разбиты в щент.
Прошлое уходит. Боль наступает позже.
Люди грешны. Грешные и пишут стихи.
На вечность сцепить глаза и оставить все.
Оставить слезы. Праной растет только.
Остаться немым. Совсем таким.
Бежать, разойтись на два пути
Пока вижу тысячу диких пастей за окном.
Пока есть кому писать, буду лириком.
С нами мир проходит по касательной.
Верю в вечные стихи.
Друг, ничего не изменилось. Все как раньше.
Пишем стихи, тусуемся на крыше.
У каждого свои пакеты, паркетные пируэты,
Свои приоритеты.
У кого-то тяжелый взлет. У кого крутое пике вниз.
Но что-то такое. Нет, не под натиском пролить.
Мои мысли в сити. Тот за прилавком прижимает всем фаст-фуд,
А и стирает пыль с полки.
ВОУ. Зачем тебе ВУЗ, если в робе продавца ты увяз.
Так, вот вам карта. Пакет не надо.
А бейджик тебе подходит. Упакуйте в пакет этого багета.
В этой стране, где перспектива слита в корыто.
Карьерный рост. Да да. Закатай губу, кобита.
Думаешь? Мне обидно, когда смотрю дико.
А то ведь хорошие планы рисовали, успешным свою жизнь считали.
