Текст песни Мертвий півень і Каша Сальцова - Ми Помрем Не В Парижі...
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
|
Забуваються лінії, запахи, барви і звуки, Слабне зір, гасне слух і минається радість проста. За своєю душею простягнеш обличчя і руки, Але високо і недосяжно вона відліта. Залишається тільки вокзал на останнім пероні, Сіра піна розлуки клубочиться пухне і - от. Вже вона роз’їдає мої беззахисні долоні І огидним солодким теплом наповзає на рот, Залишилась любов, але краще б її не було. В провінційній постелі я плакала доки стомилась, І бридливо рум’яний бузок заглядав до вікна. Поїзд рівно ішов і закохані мляво дивились, Як під тілом твоїм задихалась полиця брудна, Затихала, стихала банальна вокзальна весна. Ми помрем не в Парижі, тепер я напевно це знаю, В провінційній постелі, що потом кишить і слізьми. І твого коньяку не подасть тобі жоден, я знаю, Нічиїм поцілунком не будемо втішені ми. Під мостом Мірабо не розійдуться кола пітьми. Надто гірко ми плакали і ображали природу, Надто сильно любили коханців соромлячи тим, Надто вірші писали поетів зневаживши зроду. Нам вони не дозволять померти в Парижі і воду Під мостом Мірабо окільцюють конвоєм густим Забываются линии, запахи, краски и звуки, Слабеет зрение, гаснет слух и уходит радость простая. За своею душою протянешь лицо и руки, Но высоко и недостижимо она отлетает. Остается только вокзал, на последнем перроне Серая пена разлуки клубится, пухнет - и вот Она уже разъедает мои беззащитные ладони И отвратительным сладким теплом наползает на рот. Осталась любовь, но лучше б ее не было. Затихала, стихала банальная вокзальная весна. Мы умрем не в Париже, теперь я это знаю наверняка, В провинциальной постели, что потом кишит и слезами, И твой коньяк никто не подаст тебе, я знаю. Ничьим поцелуем не будем утешены мы. Под мостом Мирабо, где разойдуться круги темноты. Слишком горько мы плакали и обижали природу. Слишком сильно любили, стыдя этим любовников. Слишком стихи писали, поэтов презрев с роду. Нам они не позволят умереть в Париже и воду Под мостом Мирабо окольцуют конвоем густым. Смотрите также:
Все тексты Мертвий півень і Каша Сальцова >>> |
|
Zabuvayutsya lіnії , smells, sounds Colours i ,
Slabnov zіr , GASN rumor i minaєtsya radіst simple.
For svoєyu soul prostyagnesh oblichchya i hand
Ale Visoko i nedosyazhno Won vіdlіta .
Zalishaєtsya tіlki station on ostannіm peronі ,
CIPA pіna rozluki klubochitsya puhne i - on .
Vzhe Won roz'їdaє moї bezzahisnі dolonі
The I ogidnim licorice napovzaє heat on the mouth ,
Zalishilas amour , Ale The Best Used її not Bulo .
In provіntsіynіy postelі I cried docks stoma ,
The I bridlivo rum'yany Buzok zaglyadav to vіkna .
Poїzd rіvno іshov i zakohanі mlyavo wondered,
Yak pid tіlom tvoїm zadihalas police Brudnyi,
Subside , abate banal Vokzal'na spring.
Mi dead men can not Parizhі , now I know melodiously tse ,
In provіntsіynіy postelі scho then kishit i slіzmi .
The I tvogo brandy has not filed zhoden Tobi , I know ,
Nіchiїm potsіlunkom will not vtіshenі of .
Pid bridge Mіrabo not rozіydutsya Cola pіtmi .
ANFO gіrko of crying i displayed as the nature ,
ANFO much loved kohantsіv soromlyachi note
ANFO vіrshі wrote poetіv znevazhivshi zrodu .
We do not tolerate the stench pomerti in Parizhі i water
Pid bridge Mіrabo okіltsyuyut konvoєm densely
Forgotten lines , smells, colors and sounds,
Weakens eyesight, hearing and goes out a simple joy .
For his soul stretch face and hands ,
But high she flies off and unattainable .
It remains only station on the last platform
Gray foam separation club, swells - and here
She already corrodes my defenseless palm
And disgusting sweet warmth creeps on the mouth.
There was love, but would be better if it was not.
Subside , abate banal Vokzalna spring.
We are not going to die in Paris, now I know for sure,
In provincial bed , then what is teeming and tears,
And your brandy nobody will give you, I know.
Nobody's kiss will not comforted us.
Under the bridge Mirabeau, which diverge circles dark.
We cried too bitter and hurt nature.
Too much love , shame these lovers.
Too verses write, so disdained with age.
They will not let us die in Paris and water
Under the bridge Mirabeau okoltsuyut escort thick .
