Текст песни Надія Гураль - Чужина
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
|
Чужина Знов наснилось село, світанкове, в тумані густому, В тому сні я кружляла над ним угорі, наче птах, І чому я, скажіть, так далеко від рідного дому, І навіщо колись, так давно, заблукала в світах. Приспів: Чужина обнімає мене, мов нерідну дитину, Хоч дарує тепло, але душу гірчить полином. І у мріях, мій краю, я знову до тебе полину, Щоб зорею зійти в тихий вечір над рідним селом. Там стежина моя десь біжить в чисте поле далеко, І у жито рясне синьоокі волошки сплелись, І в задумі застиг над гніздом мій самотній лелека І гойдаються мальви,що я посадила колись Приспів: Там без мене стають на крило молоді лелечата, Одягають сади із достиглих черешень вінок. І зітхне крадькома, у зажурі, засмучена мати, І щоразу чекає на мій довгожданий дзвінок. Приспів: Смотрите также:
Все тексты Надія Гураль >>> |
|
чужбина
Опять приснилось село, рассветное, в тумане густом,
В том сне я кружила над ним вверху, как птица,
И почему я, скажите, так далеко от родного дома,
И зачем прежде, так давно, заблудилась в мирах.
припев:
Чужбина обнимает меня, как неродной ребенка,
Хотя дарит тепло, но душу горчит полынью.
И в мечтах, мой край, я снова к тебе полыни,
Чтобы звездой сойти в тихий вечер над родным селом.
Там тропинка моя где-то бежит в чистое поле далеко,
И в рожь обильное голубоглазые василька сплелись,
И в задумчивости застыл над гнездом мой одинокий аист
И качаются мальвы, что я посадила когда
припев:
Там без меня становятся на крыло молодые лелечата,
Одевают сады с спелых черешен венок.
И вздохнет украдкой, в печали, расстроенная мать,
И каждый раз ждет мой долгожданный звонок.
припев:
