Текст песни Олександр Ткаченко - Музикант
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
|
В душі магічна музика звучить, ледь чутно скрипка лагідно співає про те, що невловима наша кожна мить, так швидко і нестримно відлітає. Хай серце та мелодія торкне і сколихне застиглі води втоми, за небокрай печалі віджене у світі, зроду-віку непростому. На струнах мого літа грає музикант про світлий день, і ніч, і тихий вечір, про те, як тяжко стогне втомлений Атлант, що небо тисне на похилі плечі. Летять, летять нелічені літа, якщо когось образив ненароком, то винна в тому тільки суєта, ви ж не судіть бездумно і жорстоко. На струнах мого літа грає музикант про світлий день, і ніч, і тихий вечір, про те, як тяжко стогне втомлений Атлант, що небо тисне на похилі плечі. На похилі плечі. Тож хай цілюща музика мені змарнілу душу лагідно лікує, у далечінь жене думки мої сумні, Любові світло сонячне дарує. На струнах мого літа грає музикант про світлий день, і ніч, і тихий вечір, про те, як тяжко стогне втомлений Атлант, що небо тисне на похилі плечі. На струнах літа грає музикант, і раптом серцю знову стало треба, аби всміхнувся втомлений Атлант, відчувши силу, щоб тримати небо. Щоб тримати небо. |
|
В душе магическая музыка звучит,
едва слышно скрипка ласково поет
о том, что неуловимо наше каждое мгновение,
так быстро и безудержно улетает.
Пусть сердце и мелодия коснется
и всколыхнет застывшие воды усталости,
за горизонтом печали отгоняет
в мире, от века непростом.
На струнах моего лета играет музыкант
о светлом дне, и ночи, и тихом вечере,
о том, как тяжело стонет усталый Атлант,
что небо давит на наклонные плечи.
Летят, летят нечисленные лета,
если кого-то обидел нечаянно,
то виновата в том только суета,
вы же не судите бездумно и жестоко.
На струнах моего лета играет музыкант
о светлом дне, и ночи, и тихом вечере,
о том, как тяжело стонет усталый Атлант,
что небо давит на наклонные плечи. На наклонных плечах.
Пусть целебная музыка мне
осунувшуюся душу ласково лечит,
вдаль гонит мысли мои печальные,
Любви свет солнечный дарит.
На струнах моего лета играет музыкант
о светлом дне, и ночи, и тихом вечере,
о том, как тяжело стонет усталый Атлант,
что небо давит на наклонные плечи.
На струнах лета играет музыкант,
и вдруг сердцу снова стало надо,
чтобы улыбнулся усталый Атлант,
почувствовав силу, чтобы держать небо.
Чтобы держать небо.
