Текст песни Олександра Садовська - Крила
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
Я, як атом ділилася кожної ночі. У підвалі нашому рахувала зорі. Благала, тебе не втікати від мене щоночі, мені так остогидла самотність, і крила на спині - твої А моя мила, казала тебе забути, казала змиритись, та змити до біса крила мої бліді. А я, зробила так як схотіла, і шкодую тепер, що не знаю її. Твої крила потужні, я можу літати, і тоді не потрібен мені цей світ. Коли я вправно навчусь від тебе втікати. і не знатиму дороги до тебе - в твій дім. Мабуть, так навіть краще, летітиму швидше, до сонця, яке подарує любов. А сонце зігріло, так сильно. Так палко. Що я забула кількість моїх життів. Із кожною смертю я поверталась, із кожним подихом, стіни німі. Одного вечора з помаланими крилами, люба мене віднайшла. я лежала на вулиці, птахом прибитим. Їй стало мене нарешті шкода. Вона взяла мене у долоні. І тихо додому до себе - мене понесла. (с) Олександра Садовська. |
|
I,
as the atom shared every night.
In our basement
counted the stars.
I beg you not to run away from me every night,
I'm so disgusted with loneliness,
and wings on the back
- yours
And my dear,
told you to forget
said to resign,
and wash away my pale wings.
And I,
did as she wanted
and I'm sorry now
that I do not know her.
Your wings are powerful,
i can fly
and then I don't need this world.
When I skillfully learn from you
escape.
and I will not know the way
to you
- to your house.
Probably even better,
I'll fly faster
to the sun
which will give love.
And the sun warmed,
so much.
So passionate.
That I forgot the number of my lives.
With each death I returned,
with each breath,
the walls are dumb.
One evening with painted wings,
any found me.
I was lying on the street,
a bird beaten.
She finally felt sorry for me.
she
took me in the palm of my hand.
And quietly home to himself
- She took me.
(c) Oleksandra Sadovska.