Текст песни Олеся Власенко - Вона
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
|
ВОНА Вона тримає ненадійний світ за бездоганне пір`я мрії, Вона пірнає у свої тривоги та його обійми У думках, у незрозумілій мові, Пошепки, у несказаному слові, Що несе його з безнадійністю і сумлінням Подих ледве чутний та сильніш за всіх. Її подих. Вона розщеплює бажання навпіл І розкриває дивне серце, Вона не розуміє його натяк, Чи так йому здається У думках потрапляє випадково В світ, де кожен птах Вірить в щастя у підковах. Там волосся неслухняне пахне вітром, Там гілки дерев весняні обіймають квітом, І так хочеться жити! А ще бува - вона плаче, що мала... Вона розплескує тривогу снів и випаровує безсоння, Вона всміхається всьому довкола, чує кроки дня нового. Вдосвіта заглядає у люстерце, Крізь пітьму розрізняє поклик серця, Що луною відкликається на вигук Нездійсненних вражень, та таких п’янких, Невагомих. Вона у захваті від краю неба, Вона замріяно сміється, Вона лишила зайві сподівання, Принаймні так здається. Та лише, лише варто дочекатись Милого листа - і від щастя не сховатись. У захопленні заплескочуться долоні, Заіскряться краплі радості солоні, Невгамовні. А ще бува - вона плаче, що мала... Смотрите также:
Все тексты Олеся Власенко >>> |
|
SHE
She holds the unreliable world by the flawless feathers of a dream,
She dives into his anxieties and his arms
In the mind, in unintelligible language,
Whispers, in an unspoken word,
Which carries him with hopelessness and conscience
The breath is barely audible and stronger than all.
Her breath.
It splits desire in half
And opens a strange heart,
She doesn't understand his hint,
Does he think so
It comes to mind by accident
In a world where every bird
Believes in happiness in horseshoes.
There the naughty hair smells of the wind,
There the branches of spring trees embrace the flower,
And so I want to live!
And sometimes - she cries that she had ...
It spreads the anxiety of dreams and evaporates insomnia,
She smiles at everyone around her, hears the footsteps of a new day.
At dawn he looks in the mirror,
Through darkness distinguishes the call of the heart,
That echoes to the exclamation
Unrealizable impressions, and such intoxicating,
Weightless.
She is delighted with the edge of the sky,
She laughs dreamily,
She gave up hope,
At least it seems so.
But just wait
Sweet letter - and do not hide from happiness.
In admiration the palms will clap,
Drops of salty joy will sparkle,
Restless.
And sometimes - she cries that she had ...
