Текст песни Ольга Богомолець - Поезія згубила камертон
Просмотров: 1
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
На этой странице находится текст песни Ольга Богомолець - Поезія згубила камертон, а также перевод песни и видео или клип.
|
Поезія згубила камертон (вірш Ліни Костенко) Поезія згубила камертон. Хтось диригує ліктями й коліном. Задеренчав і тон, і обертон, і перша скрипка пахне нафталіном. Поезія згубила камертон. Перецвілась, бузкова і казкова. І дивиться, як скручений пітон, скрипковий ключ в лякливі очі слова. У правди заболіла голова од часнику, політики й гудрону. Із правдою розлучені слова кудись біжать по сірому перону. Відходять вірші, наче поїзди. Гримлять на рейках бутафорські строфи. Але куди? Куди вони, куди?! Поезія на грані катастрофи. І чи зупиним, чи наздоженем? Вагони йдуть, спасибі коліщаткам... Але ж вони в майбутнє порожнем! Як ми у вічі глянемо нащадкам?! Смотрите также:
Все тексты Ольга Богомолець >>> |
|
Poetry lost tuning fork (poem by Lina Kostenko)
Poetry lost its tuning fork.
Someone is conducting elbows and knees.
He missed both the tone and the overtone,
and the first violin smells like naphthalene.
Poetry lost its tuning fork.
Perezvilas, purple and fabulous.
And it looks like a twisted python,
violin key in the glaring eyes of the word.
In truth, his head ached
garlic, politics and tar.
Truthfully parted words
run across the gray platform somewhere.
The poems depart, like trains.
Butterfly stanzas rattle on the rails.
But where? Where are they, where ?!
Poetry on the brink of disaster.
And will we stop or catch up?
Wagons coming, thanks to the castors ...
But they are empty in the future!
How do we look in the eyes of posterity ?!
