Текст песни Оркестр Яко Іжиця - Станція Мир
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
|
СТАНЦІЯ "МИР" Епли, старбакси, блакберрі, гуччі та пради, Реклама у мозку, в лоб цілує планшет, Набридло шукати у сутінках правди, І бачити втому в мільярдах монет. Матеріальне зросло, плід нахабства вже впав, Хто сказав, що Земля є для нас рідним домом? На Землі увесь лад вже давно занепав, Підкоряючись архікосмічним законам. Я втекла би від світу на станцію "Мир". І вночі рахувала б дірки в оксамиті, Наді мною ніхто, а Гагарін - кумир, Піді мною Лас Вегас, Нью Йорк і Таїті. На Землі не лишилось слідів тишини. І на станції "Мир" покладу я подушку, Плед із вакууму позбавить від звуків луни, А Венера заспіває колискову на вушко. Ні, я не мільйонер, не судилось злетіти, Біля товстого скла пити листовий чай. Та до станції "Мир" на планетні орбіти Радіохвилями мозку відірвусь я в рай. |
|
СТАНЦИЯ "МИР"
Еплы, Старбаксы, блакберри, Гуччи и Прада,
Реклама в мозге, в лоб целует планшет,
Надоело искать в сумерках правды,
И видеть усталость в миллиардах монет.
Материальное возросло, плод наглости уже упал,
Кто сказал, что Земля является для нас родным домом?
На Земле весь строй уже давно пал,
Подчиняясь архикосмичним законам.
Я убежала бы от мира на станцию "Мир".
И ночью считала бы дыры в бархате,
Надо мной никто, а Гагарин - кумир,
Подо мной Лас Вегас, Нью-Йорк и Таити.
На Земле не осталось следов тишины.
И на станции "Мир" положу я подушку,
Плед из вакуума избавит от звуков эха,
А Венера споет колыбельную на ушко.
Нет, я не миллионер, не суждено взлететь,
У толстого стекла пить листовой чай.
И до станции "Мир" на планетные орбиты
Радиоволнами мозга оторвусь я в рай.
