Текст песни Роман Миронов - Мельхіора
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
|
Фрегати твого погляду били полуницями. Парапсихологія тиші ретушувала порухи, посипаючи порохом ламано-дотичні Всесвіти. Бажання встигнути довго ламінувало насипи на зіницях, розпалюючи напівхолодні криниці сонця по неозорих пустелях самотності. Сміливі береги намацували безпроглядну вразливість зим, вдаряючи блиcкавками-щупальцями в літо, де бурі поступово занурювалися в катарсис, тісно обіймаючи об'ємні катрени кучерів. Тіні вимальовували жіночість теплими і тремтливими вітрами, притримуючись чутливості сонноводних теплиць. Цинізм холоду втрачав кристалізованість перед кожним вдихом і видихом розігрітого хмарами сяйва, що щільно тримало мандариновіcть крил, не жаліючи їм пролісків та спраглої ніжності. Езотерика кольору докорінно прострілювала корені від смутків, вправно випрошуючи в прострацій щиру грайливість незабуток, поки вибухи породжували все нові покоління тебе, бо... В цей день ти стала весною. (Вперше) Смотрите также:
Все тексты Роман Миронов >>> |
|
Фрегаты твоего взгляда били клубникой.
Парапсихология тишине ретушировали движения,
посыпая пеплом ломано-касающиеся Вселенные.
Желание успеть долго ламинувало насыпи на зрачках,
разжигая полухолодные колодца солнца по необозримых пустынях
одиночества.
Смелые берега нащупывали безпроглядну уязвимость зим,
ударяя блиcкавкамы-щупальцами в лето, где
бурые постепенно погружались в катарсис,
тесно занимая большие катрены кудрей.
тени рисовали
женственность теплыми и дрожащими ветрами,
придерживаясь чувствительности сонноводних теплиц.
Цинизм холода терял кристализованисть перед каждым
вдохом и выдохом разогретого облаками сияния,
плотно держало мандариновиcть крыльев, не жалея им
подснежников
и жаждущей нежности.
Эзотерика цвета корне пронзала корни от страданий,
умело выпрашивая у простраций искреннюю игривость незабуток,
пока взрывы
порождали все новые поколения тебя,
то ...
В этот день ты стала весной.
(Впервые)
