Текст песни Роман Штігер - Доторкатися
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
|
я дуже люблю слово доторкатися саме так а не інакше бо інакше не існує звичайно можна було б придумати ще кілька варіантів із аналогічним значенням але чомусь саме це мені найбільше імпонує вони стояли пліч-о-пліч уже майже самотні уже майже закохані і незграбно доторкалися руками і черепами вони зросталися в один такий великий спільний витвір чиєїсь уяви що існує лиш зараз і більше не буде таких ніколи уже а час як завжди буде невпинно й навмисно губитись між спорожнілими вулицями між вологими спинами між безкінечними просторами тулилися притискалися обнімалися грілися дихали дивилися стояли лежали слухали говорили і мовчали і мовчали і мовчали твої долоні палахкотіли мов розжарений вулкан і він вивертався навиворіт крізь пучки пальців тоді починався наш приватний апокаліпсис океани захлиналися від надміру води і риби небо невпинно витікало крізь наші тіла застиглими хмарами і сонце впліталось у пальці крижаними променями земля народжує нас заново заколисує на своїх тендітних материнських долонях і ти вкотре засинаєш без мене поринаєш за далекі погляди і безкраї мрії і чарівні сни чекаєш весни бо саме тоді львів найчарівніший у мені постійно відлунює пронизливий погляд твій у моїх кишенях ще вібрує струмом тепло твоє у моєму волоссі ще плутаються сповнені ніжності пальці твої і колись ти можливо будеш пригадувати щось не надто важливе із тієї приємної миттєвості переглядатимеш спільні фотографії шукатимеш мої запахи і притискання у інших тілах але не знайдеш нічого подібного забування це невід'ємна здатність нашої пам'яті я б хотів навмисно заблукати на одинці з тобою між довжелезних вулиць не відпускати навіть якщо ти матимеш завчасно приготовлені мапи і квитки на зворотній потяг додому краще збирай речі і переїзди до мого серця так буде найкраще Смотрите также:
Все тексты Роман Штігер >>> |
|
я очень люблю слово прикасаться
именно так а не иначе иначе не существует
конечно можно было бы придумать еще несколько вариантов
с аналогичным значением но почему-то именно это мне больше всего импонирует
они стояли бок о бок уже почти одиноки уже почти влюблены
и неуклюже прикасались руками и черепами
они срастались в одно такое большой совместный произведение чьего-то воображения
что существует лишь сейчас и больше не будет таких никогда уже
а время как всегда будет упорно и намеренно теряться
между опустевшим улицам
между влажными спинами
между бесконечными пространствами
ютились прижимались обнимались грелись дышали
смотрели стояли лежали слушали говорили
и молчали и молчали и молчали
твои ладони горели как раскаленный вулкан
и он изворачивался наизнанку через пучки пальцев
тогда начинался наш частный апокалипсис
океаны захлебывались от избытка воды и рыбы
небо постоянно вытекало через наши тела застывшими облаками
и солнце вплеталось в пальцы ледяными лучами
земля рождает нас заново
укачивает на своих хрупких материнских ладонях
и ты раз засыпаешь без меня
погружаешься в далекие взгляды и бескрайние мечты и волшебные сны
ждешь весны потому что тогда львов очаровательный
во мне постоянно отзывается пронзительный взгляд твой
в моих карманах еще вибрирует током тепло твое
в моих волосах еще путаются полны нежности пальцы твои
и когда ты возможно будешь вспоминать-то не слишком важное
с той приятной мгновения
пересматривать совместные фотографии
будешь искать мои запахи и прикреплением других телах
но не найдешь ничего подобного
забывание это неотъемлемая способность нашей памяти
я бы хотел намеренно заблудиться наедине с тобой между длинных улиц
не отпускать даже если ты будешь заранее
приготовленные карты и билеты на обратную поезд домой
лучше собирай вещи и переезды к моему сердцу
так будет лучше
