Текст песни Роман Штігер - думками поряд
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
|
ми зустрінемо наступний світанок і впустимо його у свої обійми безмежні і голoсно мовчатимемо бо слова тут зайві назавжди бо якщо є початок то існує кінець деякі речі не можна змінити ані частково уникнути їх завтра ми повернемося до власних життів і все буде звичним і трохи незграбним а те що є зараз ніби крижане потойбіччя ніби часткова самотність ми завжди у двох світах тут і там черпати із тебе наснагу без кінця слухати дихання серця пам'ятаєш? у мене до тебе магніти у серці а також остання cтадія любовної залежності ось тут поглянь навіть якщо тебе впіймає самотність просто знай що я завжди думками буду поряд ми мов хвилі морські такі бурхливі такі нестійкі інколи зовсім застиглі я намацував очима ще свіжі сліди у повітрі і пестив губами твої відбитки на вологій шкірі виношував у собі потрібні слова і народжував їх коли час відкривати навстіж все тіло це немов би проституція душі і розуму я вигадав у тобі всесвіт я вигадав його навмисно ці вокзали бачили так багато прощань так багато нерозділеного простору так багато дрібниць що поєднюють вони нагадують нам про нас ти ніби зовсім поряд але не зовсім на жаль Смотрите также:
Все тексты Роман Штігер >>> |
|
мы встретим следующий рассвет и упустим
его в свои объятия безграничны
и голoсно молчать ибо слова здесь излишни навсегда
потому что если есть начало то существует конец
некоторые вещи нельзя изменить
ни частично избежать их
завтра мы вернемся к собственным жизней
и все будет привычным и немного неуклюжим
а то что сейчас будто ледяное загробной жизни
будто частичная одиночество
мы всегда в двух мирах
здесь и там
черпать из тебя воодушевление без конца
слушать дыхание сердца
помнишь?
у меня к тебе магниты в сердце
а также последняя cтадия любовной зависимости
вот здесь посмотри
даже если тебя поймает одиночество
просто знай что я всегда мыслями буду рядом
мы как волны морские
такие бурные
такие неустойчивые
иногда совсем застывшие
я нащупывал глазами еще свежи следы в воздухе
и ласкал губами твои отпечатки на влажной коже
вынашивал в себе нужные слова и
рожал их когда время открывать настежь все тело
это как бы проституция души и ума
я придумал в тебе вселенную
я придумал его специально
эти вокзалы видели так много прощаний
так много неразделенной пространства
так много мелочей что сочетает
они напоминают нам о нас
ты будто совсем рядом
но не совсем
к несчастью
