Текст песни Роман Штігер - ти мені зараз так треба
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
|
хай серце б'ється через край до завтра є ще час для нас обох залишитись між літер і рядків а нам би лиш зійтись орбітами назавжди комети у руці пливуть малюнками чіткими ти мені зараз так треба щоб завжди щоб поряд між простір пустого повітря що нас розділяє що нас обнімає терпляче і жде порятунку цілувати ікони що плачуть твоїми слізьми прокидатись ніколи і щоразу ось так допоки вистачить нас на безглузді розмови час крокував за тобою по п'ятах у затертих підвалах мого світобачення там де очі ступають за межі провалля і ти зупиняєшся щоб глибоко вдихнути ще раз і щем пектиме рубцями безболісно як довго шукали ми горло де можна було б намацати пульс як довго шукали ми вранішньої кави яку можна було б залити під шкіру як довго врешті-решт ми роздумували над тим чи все це насправді існує мистецтво перестало бути наркотиком воно стало знеболюючим морфієм воно стало бездонним морем ось там за тим горизонтом у небі поглянь як там у вас? що сталось старого? а у нас тут страшенно холодно особливо пізніми вечорами а тебе хтось цілує у пальці? це коли прикладаєш до очей печиво бо щасливий бо є кому тебе цілувати бо є кому тебе любити Смотрите также:
Все тексты Роман Штігер >>> |
|
let the heart beat over the edge
until tomorrow there is still time for both of us
stay between letters and lines
and we would just converge in orbits forever
comets in the hand float with clear drawings
I need you so much now
to always
to next between the space of empty air
that divides us
that embraces us patiently and waits for salvation
kiss the icons that cry with your tears
never wake up
and every time so
until we have enough for meaningless conversations
time followed in your footsteps
in the worn basements of my worldview
where the eyes step beyond the abyss
and you stop to take a deep breath
once again and again will burn scars painlessly
how long have we been looking for a throat
where you could feel the pulse
how long have we been looking for morning coffee
which could be poured under the skin
how long we finally pondered
over whether or not all of this really exists
art is no longer a drug
it became an analgesic morphine
it became a bottomless sea
here over the horizon in the sky
Look
how are you
what happened old
and we are terribly cold here
especially in the late evenings
and someone kisses you on the finger?
this is when you put cookies on your eyes because you are happy
because there is someone to kiss you
because there is someone to love you
