Текст песни С.Жадан - Гриби Донбасу
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
|
Донбас навесні тоне в тумані, і сонце ховається за сопками. Тому треба знати місця, треба знати з ким домовлятися. Це був робітник колишнього насосного цеху, мужик, потріпаний алкоголізмом. — Ми, — сказав при знайомстві, — робітники насосного цеху, завжди вважались елітою пролетаріату, ага, елітою. Свого часу, коли все полетіло к єбєням, багато хто опустив руки. Лише не працівники насосного цеху, лише не ми. Ми тоді зібрали незалежні профспілки гірників, захопили три корпуси колишнього комбінату і почали вирощувати там гриби. — Як гриби? — не повірив я. — Так. Гриби. Хотіли вирощувати кактуси з мескаліном, але у нас, на Донбасі, кактуси не ростуть. Знаєш, що головне, коли вирощуєш гриби? Головне, щоб тебе перло, точно, друг — головне, щоб перло. Нас — перло, повір мені, нас і зараз пре, можливо тому, що ми все-таки еліта пролетаріату. Ну, і значить що — ми захопили три корпуси і висіяли наші гриби. Ну, і там — радість праці, почуття ліктя, сам знаєш — це п’янке відчуття трудових звершень. А головне — всіх пре! Всіх пре і без грибів! Проблеми почались уже за пару місяців. У нас тут серйозний район, сам бачив, нещодавно спалили заправку, причому — міліція там усіх і накрила, вони навіть заправитись не встигли, так хотіли її спалити. І ось одна бригада вирішила на нас наїхати, вирішила забрати наші гриби, ти уявляєш? Я думаю, на нашому місці будь‑хто прогнувся б, такий порядок — прогинаються всі, кожен у міру свого соціального статусу. Але ми зібрались і подумали — добре, гриби — це добре, але справа не в грибах, і не в почутті ліктя, і навіть не в насосному цеху, хоча це був аргумент. Просто ми подумали — ось зараз зійдуть врожаї, виростуть наші гриби, виростуть і, умовно кажучи, заколосяться, і що ми скажемо нашим дітям, як ми подивимось їм у вічі? Просто є речі, за які ти маєш відповідати, від яких ти не можеш просто так відмовитись. Ось ти відповідаєш за свій пеніцилін, а я відповідаю за свій. Одним словом, забились просто на грибних плантаціях. Там ми їх і повалили. І коли вони падали на теплі серця грибів, ми думали — Все, що ти робиш своїми руками, працює на тебе. Все, що ти пропускаєш крізь власну совість, б’ється в такт із твоїм серцебиттям. Ми залишились на цій землі, щоби нашим дітям недалеко було ходити на наші могили. Це наш острів свободи, розширена свідомість сільського господарства. Пеніцилін і Калашников — два символи боротьби, Кастро Донбасу веде партизанів крізь туманні грибні плантації до Азовського моря. — Знаєш, — сказав він мені, — вночі, коли всі засинають і темні грунти всмоктують у себе туман, я навіть уві сні відчуваю, як земля рухається навколо сонця, я слухаю, слухаю як вони ростуть — гриби Донбасу, нечутні химери ночі, виходячи з пустоти, виростаючи з кам’яного вугілля, доки серця стоять, ніби ліфти в нічних будинках, гриби Донбасу ростуть, ростуть, не даючи померти від туги усім зневіреним і пропащим, тому що, чувак, доки ми разом, доти є кому переривати цю землю, знаходячи в її теплих нутрощах чорний колір смерті, чорний колір життя. Смотрите также:Все тексты С.Жадан >>> |
|
Донбасс весной тонет в тумане, и солнце прячется за сопками.
Поэтому надо знать места,
надо знать с кем договариваться.
Это был рабочий бывшего насосного цеха,
мужик, потрепанный алкоголизмом.
- Мы, - сказал при знакомстве, - рабочие насосного цеха,
всегда считались элитой пролетариата, ага, элитой.
В свое время, когда все полетело к ебеням, многие
опустил руки. Только не работники
насосного цеха, только не мы.
Мы тогда собрали независимые профсоюзы горняков,
захватили три корпуса бывшего комбината
и начали выращивать там грибы.
- Как грибы? - не поверил я.
- Да. Грибы. Хотели выращивать кактусы с мескалином, но у нас,
на Донбассе, кактусы не растут.
Знаешь, что главное, когда выращиваешь грибы?
Главное, чтобы тебя перло, точно, друг - главное, чтобы перло.
Нас - перло, поверь мне, нас и сейчас прет, возможно потому,
что мы все-таки элита пролетариата.
Ну, и значит что - мы захватили три корпуса и высеяли наши грибы.
Ну, и там - радость труда, чувство локтя,
сам знаешь - это пьянящее чувство трудовых свершений.
А главное - всех прет! Всех пре и без грибов!
Проблемы начались уже через пару месяцев. У нас здесь серьезный
район, сам видел, недавно сожгли заправку,
причем - милиция там всех и накрыла, они даже заправиться
не успели, так хотели ее сжечь.
И вот одна бригада решила на нас наехать, решила забрать
наши грибы, ты представляешь? Я думаю, на нашем месте любой
прогнулся бы, такой порядок - прогибаются все,
каждый в меру своего социального статуса.
Но мы собрались и подумали - хорошо, грибы - это хорошо,
но дело не в грибах, и не в чувстве локтя,
и даже не в насосном цехе, хотя это был аргумент.
Просто мы подумали - вот сейчас сойдут урожаи, вырастут
наши грибы, вырастут и, условно говоря, заколосятся,
и мы скажем нашим детям, как мы посмотрим им в глаза?
Просто есть вещи, за которые ты должен отвечать, от которых
ты не можешь просто так отказаться.
Вот ты отвечаешь за свой пенициллин,
а я отвечаю за свой.
Одним словом, забились прямо на грибных плантациях. там мы
их и повалили. И когда они падали на теплые сердца грибов,
мы думали -
Все, что ты делаешь своими руками, работает на тебя.
Все, что ты пропускаешь через собственную совесть, бьется
в такт с твоим сердцебиением.
Мы остались на этой земле, чтобы нашим детям недалеко
было ходить на наши могилы.
Это наш остров свободы,
расширенное сознание
сельского хозяйства.
Пенициллин и Калашников - два символа борьбы,
Кастро Донбасса ведет партизан
через туманные грибные плантации
к Азовскому морю.
- Знаешь, - сказал он мне, - ночью, когда все засыпают
и темные почвы впитывают в себя туман,
я даже во сне чувствую, как земля движется вокруг солнца,
я слушаю, слушаю как они растут -
грибы Донбасса, неслышимые химеры ночи,
исходя из пустоты, вырастая из каменного угля,
пока сердца стоят, будто лифты в ночных домах,
грибы Донбасса растут, растут, не давая умереть
от тоски всем отчаявшимся и падшим,
потому что, чувак, пока мы вместе,
до тех пор есть кому прерывать эту землю,
находя в ее теплых внутренностях
черный цвет смерти,
черный цвет жизни.
