Текст песни СМЕТАНА band - Куля з моїм ім'ям
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
|
Серед тисяч ти одна така: В самий раз для серця мудака, В тиглі виплавлена дбайливо, Особлива, хоч звичайна, бо З трохи витертим серійником, На сталевому ошийнику, Замість тих попсових чокерів, Ти вже мчиш до мене потягом. Ха! На-на-на-на-на-на-на-на, Так легко, Жити, чомусь впевненим, що там далеко Вже відлита, і прямує та маленька, зла Куля з моїм ім'ям. Куля з моїм ім'ям. На-на-на-на-на-на-на-на, Насправді, Світ в рази більший, та і такий Яскравий, Коли ти бачиш, як сонця грають барви На тілі кулі з твоїм ім'ям. Кулі з твоїм ім'ям. Найсерйозніші стосунки з всіх, бо хвилини - то дарунки, і Підіймаються тарифи цих Нових ранків - пікі цін на них. Невгамовно необачний, бо Що не встигну - не пробачить, Як досхочу напомилятись до важливішого з побачень? Ти відчуваєшся як грунт, вибитий з під ніг. Як нескінченний лютий, що триває третій рік, Ти вдягнена у відчай, вдягнена у стрес, В полум'я й залізо, що рине на нас з небес. Чесно, страшно, що скоро серед усіх справ - Статистично імовірно, цей час вже настав - Згадаєш і про мене, ким до цього я став? Ти судитимеш по справам, що я відкладав, що я все життя відкладав... Смотрите также:
Все тексты СМЕТАНА band >>> |
|
Среди тысяч ты одна такая:
В самый раз для сердца мудака,
В тигле выплавлена бережно,
Особая, хоть обычная, потому что
С немного вытертым серийником,
На стальном ошейнике,
Вместо тех попсовых чокеров,
Ты уже мчишься ко мне поездом.
Ха!
На-на-на-на-на-на-но,
Так легко,
Жить, почему-то уверенным, что там
далеко
Уже отлита, и идет
маленькая, зла
Пуля с моим именем. Пуля с моим именем.
На-на-на-на-на-на-но,
В самом деле,
Мир в разы больше, да и такой
Яркий,
Когда ты видишь, как солнца
играют краски
На теле пули с твоим именем. Пули с твоим именем.
Самые серьезные отношения из всех,
ибо минуты - это подарки, и
Поднимаются тарифы этих
Новые утренники - пики цен на них.
Неугомонно опрометчивый, потому что
Что не успею - не простит,
Как вволю намышляться к
более важного из свиданий?
Ты чувствуешь себя как почва, выбитая из под ног.
Как бесконечный февраль, продолжающийся третий год,
Ты одета в отчаяние, одета в стресс,
В пламя и железо, ринущееся на нас с небес.
Честно, страшно, что скоро среди всех дел
Статистически вероятно, это время уже настало.
Вспомнишь и обо мне, кем я к этому стал?
Ты будешь судить по делам, которые я откладывал,
что я всю жизнь откладывал...
