Текст песни Сергій Жадан - Міста будували з сонця і глини
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
|
+ + + Міста будували з сонця і глини, замішували їх на вірі й надії. Але приходить літо в холодні долини, і на камінні гріються змії. Змії заповзають в наші будинки, змії сплять на ламких простирадлах, обживають кишені й армійські ботинки, лежать по коморах і сухих підвалах. Від червня горить, не згасаючи, спека, і змії вичікують під подушками, ховаються в кухнях та бібліотеках, звиваються за віршами та словниками. І ми стоїмо під пекучим небом, і не можемо зайти на власні подвір’я. Наші міста загусають медом. В наших вітальнях літає пір’я. І прогріваються могильні плити, і всі завмирають, ніби в давньому танці. Але один хтось знає, що треба робити, і якось зранку береться до праці. Тримайся нас, наша любове, лють цього літа – дзвінка і висока. Доброго полювання тобі, змієлове, твердої руки й гострого ока. Кожен із нас тебе знає й кличе, і доки діти бояться заснути, доброї роботи тобі, чоловіче, хай менше довкола буде отрути. Знайди бодай якесь виправдання цьому місту із тисячею криївок. Хай повертаються після вигнання вагітні жінки до своїх домівок. Вулиці тонуть у сонячній млості, літню зелень не перебороти. Життя дається для любові і злості. Кожному вистачить роботи. Смотрите также:
Все тексты Сергій Жадан >>> |
|
+ + +
Города строили из солнца и глины,
замешивали их на вере и надежде.
Но приходит лето в холодные долины,
и на камнях греются змеи.
Змеи заползают в наши дома,
змеи спят на ломких простынях,
обживают кармане и армейские ботинки,
лежат в кладовых и сухих подвалах.
С июня горит, не угасая, жара,
и змеи выжидают под подушками,
прячутся в кухнях и библиотеках,
извиваются по стихам и словарями.
И мы стоим под палящим небом,
и не можем зайти на собственные двор.
Наши города загустевают медом.
В наших гостиных летает перьев.
И прогреваются могильные плиты,
и все замирают, словно в древнем танце.
Но один кто-то знает, что надо делать,
и как-то утром берется за работу.
Держись нас, наша любовь,
ярость этого лета - звонка и высокая.
Доброй охоты тебе, Змеелов,
твердой руки и острого глаза.
Каждый из нас тебя знает и зовет,
и пока дети боятся заснуть,
хорошей работы тебе, человек,
пусть меньше вокруг будет яда.
Найди хоть какое-то оправдание
этому городу с тысячей укрытий.
Пусть возвращаются после изгнания
беременные женщины в свои дома.
Улицы тонут в солнечной неги,
летнюю Зеленые преодолеть.
Жизнь дается для любви и злости.
Каждому хватит работы.
