Текст песни Сергій Жадан - Звідки ти чорна валко
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
|
- Звідки ти, чорна валко, пташина зграє? - Ми, капелане, мешканці міста, якого немає. Прийшли сюди, принесли покору і втому. Передай своїм, що стріляти більше немає по кому. Наше місто було з каменю та заліза. В кожного з нас тепер у руці дорожня валіза. В кожній валізі попіл, зібраний під прицілом. Тепер навіть у наших снах пахне горілим. Жінки в нашому місті були дзвінкі й безтурботні. Їхні пальці вночі торкались безодні. Джерела в місті були глибокі, наче жили. Церкви були просторі. Ми їх самі спалили. Найкраще про нас розкажуть могильні плити. Можеш із нами просто поговорити? Даруй нам свою любов, стискай лещата. Тебе ж, капелане, і вчили сповідувати і причащати. Розкажи нам, навіщо спалили наше місто. Скажи хоча б, що зробили це не навмисно. Скажи, принаймні, що буде покарано винних. Скажи взагалі бодай щось, чого не скажуть в новинах. - Добре, давайте я розкажу вам, що таке втрата. Звісно, всіх винних чекає гідна розплата. І невинних вона, до речі, теж чекає потому. Вона чекає навіть тих, хто взагалі ні при чому. Чому саме ви потрапили до темних потоків? Потрібно було уважніше читати книги пророків. Потрібно було оминати пекельні діри. Для мирянина головне – не бачити в дії символи віри. Пам’ятаєте, що сказано в пророків про біль і терпіння, про птахів, які падають на міста, мов каміння? Ось саме тоді й починаються, власне, втрати. В кінці – там взагалі погано, не буду навіть розповідати. Яка між нами всіма різниця? Як між приголосними й голосними. Всі готові сприймати смерть, якщо це буде не з ними. Ніхто й ніколи в цьому житті не омине розплати. Я завжди говорю про це своїм, коли не маю чого сказати. Я не знаю нічого про неминучість спокути. Я не знаю де вам жити і як вам бути. Я говорю про те, що кожному з нас властиво. Якби ви знали, як нам усім не пощастило. Смотрите также:
Все тексты Сергій Жадан >>> |
|
"Where are you from, black-throated bird?"
- We, the chaplain, are residents of a city that does not exist.
They came here, brought humility and fatigue.
Tell your people that there is no one to shoot at anymore.
Our city was made of stone and iron.
Each of us now has a suitcase in his hand.
In each suitcase ashes collected under the sight.
Now even in our dreams it smells like burnt.
The women in our city were loud and carefree.
Their fingers touched the abyss at night.
The springs in the city were deep, as if they lived.
The churches were spacious. We burned them ourselves.
Tombstones will tell the best about us.
Can you just talk to us?
Give us your love, squeeze the vise.
You, chaplain, were taught to confess and receive communion.
Tell us why our city was burned.
At least say that they did it not on purpose.
Tell me, at least, that the guilty will be punished.
Say at least something that will not be said in the news.
"Okay, let me tell you what a loss is."
Of course, all the guilty will face a worthy retribution.
And she, by the way, is also waiting for the innocent later.
She is waiting for even those who have nothing at all.
Why did you get into the dark streams?
It was necessary to read the books of the prophets more carefully.
It was necessary to avoid hellish holes.
The main thing for a layman is not to see symbols of faith in action.
Remember what the prophets said about pain and suffering,
about birds falling on cities like stones?
That's when the losses actually begin.
In the end - it's bad there, I won't even tell.
What is the difference between us all? As between consonants and vowels.
Everyone is ready to accept death if it is not with them.
No one will ever escape retribution in this life.
I always talk about it with my own when I have nothing to say.
I know nothing about the inevitability of redemption.
I do not know where you live and how you are.
I'm talking about what each of us has.
If you only knew how unlucky we all are.
