Текст песни Сестри Тельнюк - Теорема
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
|
Оксана Забужко Поглядом теплим, тяжким запали мені губи. Мовчи. — Як називався той фільм Пазоліні? — Либонь, «Теорема»... І по хребту опливають, як віск по свічі, Росні мурашки жаского і ніжного трему, А по стемнілому склу — за змією огниста змія Повз «двірники», як повз болісно зламані брови: Хтось від’їжджає (ця роля щоразу — моя) — Хтось на пероні стоїть у нестерпній підсвітці любови. Дощ переходить у сніг (це простий операторський трюк), Прожовть ївка ліхтарняна пластовнями сіється з неба... Хтось на пероні стоїть в порожнечі завішених рук, Скутий страхоѕм — позирнуть тепер збоку на себе. Губи язиѕком обвів — мов заклеїв листа Ще ненаписаним: — Знаєш, від цього — вмирають... Темно горять небеса. Де рознято обійми — зоставсь Простір, як аркуш паперу з обірваним краєм. Ох, не вмирають! Насправді вмирають — не так (ЯЅк — не скажу, остуджаючи губи на вітрі...). Сніг опадає — мов зграя підстрелених птах. Лунко пустіє перон. Насуваються титри. Смотрите также:
Все тексты Сестри Тельнюк >>> |
|
Оксана Забужко
Взглядом теплым, тяжелым запали мне губы. Молчи.
- Как назывался тот фильм Пазолини?
- Пожалуй, «Теорема» ...
И по позвоночнику оплывая, как воск по свечи,
РОСНО мурашки страшное и нежного дрожи,
А по потемневшем стеклу - по змеей огненная змея
Мимо «дворники», как мимо болезненно сломанные брови:
Кто-то уезжает (эта ролях каждый раз - моя) -
Кто-то на перроне стоит в невыносимой подсветке любви.
Дождь переходящий в снег (это простой операторский трюк),
Прожовть ивка лихтарняна пластовнямы сеется с неба ...
Кто-то на перроне стоит в пустоте занавешенных рук,
Скованный страхоѕм - кажущуюся теперь сбоку на себя.
Губы язиѕком обвел - как заклеил письмо
Еще ненаписанным:
- Знаешь, от этого - умирают ...
Темно горят небеса. Где разнять объятия - остался
Пространство, как лист бумаги с оборванным краем.
Ох, не умирают! На самом деле умирают - не так
(ЯЅк - не скажу, остуджаючы губы на ветру ...).
Снег опадают - как стая подстреленных птица.
Звонко пустеет перрон.
Надвигаются титры.
