Текст песни Скляров - Батькова сорочка
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
Шепотіла казку нам в дитинстві мати, Як садив дубочка батько біля хати, Як вона плекала теплою сльозою, І як ріс дубочок з кожною весною. Як, було, жахалась мати серед ночі, Як вона до ранку не змикала очі. Сяде край віконця, вигляда та слуха, Бо, здається, батько в шибочку постука. Там, десь за Сибіром, кажуть, сходить сонце, Листячко із дуба стукає в віконце, А за сонцем вітер несе хмару сіру, Один тільки батько не верта з Сибіру. Ой, дубе, мій дубе, дубе мій, дубочку, Одягну на тебе батькову сорочку, Ту, що вишивала моя рідна мати, Ту, що не прийшлося батькові вдягати. Хай сяйне до мами у пригаслі очі Листячко із дуба крізь зимові ночі, Тож прийми від мене вишиту сорочку, Нагадай нам батька, дубе мій, дубочку. Ой, дубе, мій дубе, дубе мій, дубочку, Одягну на тебе батькову сорочку, Ту, що вишивала моя рідна мати, Ту, що не прийшлося батькові вдягати. Ту, що вишивала моя рідна мати, Ту, що не прийшлося батькові вдягати... |
|
Шептала сказку нам в детстве мать,
Как сажал дубка отец возле дома,
Как она лелеяла теплой слезой,
И как рос дубок с каждой весной.
Как было, ужасалась иметь среди ночи,
Как она до утра не смыкала глаза.
Сядет край окошка, выглядит и слуха,
Потому что, кажется, отец в шибочку постука.
Там, где-то за Сибирью, говорят, восходит солнце,
Листочки из дуба стучит в окошко,
А за солнцем ветер несет облако серого,
Один только отец не верта из Сибири.
Ой, дуб, мой дуб, дуб мой дубку,
Надену на тебя отца рубашку,
Ту, что вышивала моя родная мать,
Ту, не пришлось отцу надевать.
Пусть сверкнет к маме в угасший глаза
Листочки из дуба сквозь зимние ночи,
Поэтому прими от меня вышитую рубашку,
Напомни нам отца, дуб мой дубку.
Ой, дуб, мой дуб, дуб мой дубку,
Надену на тебя отца рубашку,
Ту, что вышивала моя родная мать,
Ту, не пришлось отцу надевать.
Ту, что вышивала моя родная мать,
Ту, не пришлось отцу надевать ...