Текст песни Сокира Перуна - Не згасне полумя слави загонів УПА
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
|
Як криця грізного меча, горів на Заході вогонь, Міцна українська рука стискала у долонях зброю. Великої Матері сини, вони не сплямили свій Рід, Свою не пожаліли кров за кров її, за плоть її. Не згасне полум'я слави Законів УПА. Слава гордим Героям! Їм місто в віках. Не згасне полум'я слави Законів УПА. Поки є Батьківщина, Йде нескінченна війна. В обличчя бив неспинний сніг, гарячий сніг, кривавий сніг. За перевалом перевал арійський воїн переміг. Карпатські гори розійшлись від величі його ходи, Та рідні гори стали їм, у битві палим, як труни. Пройшов вже час за роком рік - проросло насіння тої справи. І мертвих воїнів кроки йдуть з молодими в бій за правду. Нове життя вже не помре, могутня справа не загине. Плече торкнеться до плеча, могутні сходи дасть насіння. Як криця грозного меча, горів на Заході вогонь, Міцна українська рука стискала у долонях зброю. Великої Матері сини, вони не сплямили свій Рід, Свою не пожаліли кров за кров її, за плоть її. Смотрите также:
Все тексты Сокира Перуна >>> |
|
Yak kritsya grisny sword, mountains at the entrance Vogony,
Mitsna ukrainskaya hand clenched at the valleys zbroyu.
Great mothers of blue, stench didn’t make it svіy rid,
They did not regret their shelter for shelter, for flesh.
Not halfway through the glory
Laws UPA.
Glory to the proud Heroes!
Мм місто віки.
Not halfway through the glory
Laws UPA.
Poki є Fatherland,
I’m not at all.
In exposing beating nonspinal snig, hot snig, crooked snig.
Behind the pass, the Ariysky vos lane pass.
Carpathian mountains have risen in sight of the great walk,
Those mountains were steel, at the battle we burn, like trunks.
Preyshov every hour after the rock of rik - sprouted on the right.
І dead in Kroki go to the young for the truth.
Newer life is not even dead, maybe not to the right.
Shoulder stomp up to the shoulder, maybe go down to give us.
A yak of the terrible sword, mountains on the entrance of the Vogony,
Mitsna ukrainskaya hand clenched at the valleys zbroyu.
Great mothers of blue, stench didn’t make it svіy rid,
They did not regret their shelter for shelter, for flesh.
