Текст песни Степан Горбик - На сходинках
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
|
Наші мости ще не спалені є По них можуть навіть танки іти Та нам вони не потрібні є, Тому, що з тупіка два різних шляхи... Пороз'їжджалися додому у нас там справи Ти тепер не переживай дракончик є у мене Він оиве на балконі і не сам Приспів: Кому тепер треба ці сльози на сходинках? І так багато замків піднятих на мостах. Причалив корабель, пасажири всі зійшли, а наша колія має два різних шляхи. А фотографій не зробили ми, щоб через деякий час згадати якими були ми. твої рвані джинси і ... оченята і зрозуміти, що усе могло би бути недарма. Ти добре знаєш, можна все життя шукати, а коли знаходиш то починаєш відмовлятись. І ось - це воно.. Не запрошували, та відчуваєш ти його. Приспів: Кому тепер треба ці сльози на сходинках? І так багато замків, піднятих на мостах. Причалив корабель, пасажири всі зійшли, а наша колія має два різних шляхи. Тепер ти статуя, перед якою я тремчу. коли на си пишу перед тим як написати тисячі раз думаю відповідаючи на твій дзвінок, я вмираю і народжуюсь знов і лиш тепер розумію я скільки слів було сказано дарма що майбутнього в цьому нема то мабуть іншою могла би бути відповідь твоя Приспів: Кому тепер треба ці сльози на сходинках? І так багато замків, піднятих на мостах. Причалив корабель, пасажири всі зійшли, а наша колія має два різних шляхи. Кому тепер треба ці замки на сходинках? І так багато сліз пролитих на сходинках. Вже відчалив корабель, пасажири розійшлись, а наша колія має два різних шляхи. Смотрите также:
Все тексты Степан Горбик >>> |
|
Our bridges are not burned yet
Even tanks can go on them
But we don't need them,
Because there are two different paths from a dead end ...
We went home with us there business
You don't worry now I have a dragon
He lives on the balcony and not alone
Refrain:
Who needs it now
those tears on the steps?
And so many locks erected on bridges.
Moored the ship, the passengers all got off,
and our track has two different paths.
And we didn't take photos,
to remember what we were after a while.
your torn jeans and ... eyes
and understand that everything might be in vain.
You know, you can search all your life,
and when you find it, you start refusing.
And here it is ..
You were not invited, but you feel it.
Refrain:
Who needs it now
those tears on the steps?
And so many locks erected on bridges.
Moored the ship, the passengers all got off,
and our track has two different paths.
Now you are the statue in front of which I tremble.
when I write before I think thousands of times I think
answering your call, i die and be born again
and only now do I understand
how many words were said in vain
that there is no future in this
then it might be different
your answer
Refrain:
Who needs it now
those tears on the steps?
And so many locks erected on bridges.
Moored the ship, the passengers all got off,
and our track has two different paths.
Who needs it now
are these locks on the steps?
And so many tears shed on the steps.
Already set sail, the passengers dispersed,
and our track has two different paths.
