Текст песни Тартак - Нам Пощастить
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
|
Щоб не відбулось, не плач, так влаштовані люди На жаль, по іншому не буде, все пройде, не плач Просто пробач, повір час їх засудить, А люди це лише люди, кожен з нас своє обирає Хтось образу ковтає, разом з медовухою А інші чують душею, за завірюхою І їм не потрібні ні трава, ні горілка Як в порожній електричці заплаче сопілка І ця спілка пам'ятає всіх хто не зміг повернутись Вони знають шлях хвилі щоб берега доторкнутись Вони чують як вітер колисає кульбабки І знають де і як треба ставити крапки Вони не мають ні яку «над» привілею Вони просто володіють живою душею Вони допоможуть – якщо болить І щиро вірять – нам пощастить І знов, час вітряним птахом Крилом, у небі над дахом бувай - чекай Нехай, дощем цілованой аркою Старою мольфаркою пішов у парк останній трамвай Ти знай, доба буде за троє – коли нас не двоє Та кожну прожиту мить серце болить, крізь засади досади, гіркоту і зради Воно шепотить: нам пощастить Смотрите также:
Все тексты Тартак >>> |
|
So that it doesn't happen, don't cry, that's how people are arranged
Unfortunately, it will not be different, everything will pass, do not cry
Just sorry, believe me time will condemn them,
And people are just people, each of us chooses his own
Someone swallows the insult, along with mead
And others hear with their souls, behind the blizzard
And they do not need grass or vodka
As a flute cries in an empty train
And this union remembers all those who could not return
They know the path of the wave to touch the shore
They hear the wind swaying the dandelions
And they know where and how to put an end
They have no "over" privilege
They just have a living soul
They will help - if it hurts
And sincerely believe - we are lucky
And again, time is a windy bird
Wing, be in the sky above the roof - wait
Let the rain kiss the arch
The last tram went to the park with an old molfarka
You know, the day will be for three - when there are not two of us
And every moment lived my heart aches,
through the principles of annoyance,
bitterness and betrayal
It whispers: we are lucky
