Текст песни Таїсія Повалій - Повернись
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
|
Знов причарувала в місті ніч Самотою віч-на-віч. Плаче за вікном останній дощ, Знає він, що Разом з ним сьогодні плачу я, Бо бурхлива течія Несе на скелі човник наших мрій, Коханий мій. Мушу я забуть тебе давно, Шепочу знов і знов, Що не зійшовся на однім тобі Білий світ. Господи, минуло стільки літ, Але я признатись в тім Собі боюся, що тебе зову Уві сні і наяву. Повернись, повернись, ніч шепоче мені, Повернись, повернись, плаче дощ на вікні, Але знаємо ми із тобою давно, Що розбите кохання – чарівнеє скло. Повернись, я cобі шепочу, Але ми із тобою, мов краплини дощу, Що летять з висоти і ніколи в житті Жодна з них до небес не злетить. Стану я мудрішою колись, Тоді мене зустрінь, подивись, Як збудувала з іншим я свій храм На піску. Тепер забуть не можу день за днем, Як цілував ти мене, Повернись коханий мій, молю, Боже, що я роблю? Повернись, повернись, ніч шепоче мені, Повернись, повернись, плаче дощ на вікні, Але знаємо ми із тобою давно, Що розбите кохання – чарівнеє скло. Повернись, я cобі шепочу, Але ми із тобою, мов краплини дощу, Що летять з висоти і ніколи в житті Жодна з них до небес не злетить. Знаю я, розтане сніг, Бог простить мені той гріх, І навчить мене без тебе Жити знов. Але вже в чарівних снах Не злечу я, наче птах. Марно кличу я тебе: "Повернись, повернись!" Повернись, я cобі шепочу, Але ми із тобою, мов краплини дощу, Що летять з висоти і ніколи в житті Жодна з них до небес не злетить. Смотрите также:
Все тексты Таїсія Повалій >>> |
|
Опять приворожила в городе ночь
Одиноко лицом к лицу.
Плачет за окном последний дождь,
Знает ли он, что
Вместе с ним сегодня плачу я,
Потому бурное течение
Несет на скалы челнок наших мечтаний,
Любимый мой.
Должен я забыть тебя давно,
Шепчу вновь и вновь,
Что не сошелся на одном тебе
Белый свет.
Господи, прошло столько лет,
Но я признаться в том
Себе боюсь, что тебя зову
Во сне и наяву.
Вернись, вернись, ночь шепчет мне,
Вернись, вернись, плачет дождь на окне,
Но знаем мы с тобой давно,
Что разбитой любви - чаривнее стекло.
Вернись, я cоби шепчу,
Но мы с тобой, как капли дождя,
Летящих с высоты и никогда в жизни
Ни одна из них до небес не взлетит.
Стану я мудрее прежде,
Тогда меня встреть, посмотри,
Как построила с другим я свой храм
На песке.
Теперь забыть не могу день за днем,
Как целовал ты меня,
Вернись любимый мой, молю,
Боже, что я делаю?
Вернись, вернись, ночь шепчет мне,
Вернись, вернись, плачет дождь на окне,
Но знаем мы с тобой давно,
Что разбитой любви - чаривнее стекло.
Вернись, я cоби шепчу,
Но мы с тобой, как капли дождя,
Летящих с высоты и никогда в жизни
Ни одна из них до небес не взлетит.
Знаю я, растает снег,
Бог простит мне этот грех,
И научит меня без тебя
Жить снова.
Но уже в волшебных снах
НЕ взлечу я, как птица.
Не стоит зову я тебя
"Вернись, вернись!"
Вернись, я cоби шепчу,
Но мы с тобой, как капли дождя,
Летящих с высоты и никогда в жизни
Ни одна из них до небес не взлетит.
