Текст песни Тесса Колейс - А місто спить...
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
|
а місто спить, і нам давно пора. та ми йдемо і дивимось як у музеї. а всі дороги, мертві з ранку, раптово ожили і поповзли, як змії, в пустелі вулиць, по малих дворах, в яких усі знайомі по-сусідськи, де тайники зариті по кутах, ну, ти ж пам'ятаєш (скельця та кора). а ми йдемо. і ніч іде. й дитинство. а наше місто спить. і світяться вогні, і три години ще не ходить транспорт. ми як в раю, як смертники, одні. і ми йдемо по вуличках косих, ми увесь спокій. а місто спить в руках у нас, як син. наше місто спить. і ми його не будимо. ... і тільки завтра - тиснява на вокзалі, «люблю-люблю», «де паспорт?!», «де ключі?!», і всі давно собі уже сказали, і відшукали тисячі причин: мовляв, грошей немає, і для нас нема робіт, і ніде - як же? - реалізуватись, і навіть Шерлок від нудьги би вистрілив в живіт. ми біжимо – не як щури, як арештанти, полонені - до свободи. і це потрібно, дуже нам потрібно. начебто. для чогось. для. ... все тільки завтра - вранці - а поки гуляє ніч по Марксу, як по Марсу, гуляємо і ми - твердимо собі відмазки і містечко колихаємо в руках. твердимо собі, що місто наше - то в'язниця. мовчимо собі, що наш від'їзд - цунамі. і тихо сплять райони і будинки, що поки нами ще не зраджені. та в цьому місті можна жити: тут трапляються безсонні ночі - найчудовіші з ночей. Смотрите также:
Все тексты Тесса Колейс >>> |
|
and the city is asleep, and we are long over.
and we go and look like a museum.
and all the roads, dead in the morning, suddenly came to life and crawled like snakes,
in the desert of the streets, in the small yards where everyone knows each other in the neighborhood,
where the caches are buried in the corners, well, you remember (glasses and bark).
and here we go. and the night goes. and childhood.
and our city is asleep.
and the lights are on and no traffic is going for three hours.
we are in paradise, like mortals, alone.
and we walk down the side streets, we are at peace.
and the city sleeps in our hands like a son. our city is asleep. and we will not wake him.
... and only tomorrow - there are crunches at the station, "love-love", "where's the passport ?!", "where are the keys ?!",
and all have long told themselves, and have found thousands of reasons:
Like, there is no money, and for us there are no jobs, and nowhere - how? - to be realized,
and even Sherlock would be shot in the stomach with boredom.
we run - not as rats, as prisoners, captives - to freedom.
and we need it very much. like. for something. for.
... only tomorrow - in the morning - and as long as the night walks on Mars, like on Mars,
we walk and we - we make ourselves excuses and we shake the town in our hands.
assert ourselves that our city is a prison.
let us keep quiet that our departure is a tsunami.
and quietly sleeping areas and houses that have not yet been betrayed.
and you can live in this city: sleepless nights happen here -
the most wonderful of the nights.
